Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Церква і суспільство
«Я бы в регенты пошел, пусть меня научат»: у консерваторії відкривають регентське відділення
17 October 2012 01:33
Любовь Дубова

14 жовтня, у день пам’яті св. преп. Романа Солодкоспівця, майбутня кафедра відсвяткувала свій перший актовий день, запросивши на круглий стіл для обміну досвідом – практикуючих регентів київських храмів.

***

На сьогодні в Україні отримати вищу освіту за спеціальністю «регент» можна тільки в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, на кафедрі, яку очолює кандидат мистецтвознавства, професор, протодиякон Дмитро Болгарський.

Однак кількість дипломованих випускників-регентів одного-єдиного вузу в Україні аж ніяким чином не може покрити кількість новозбудованих та відроджених обителей. Тож часто кадри поповнюються за рахунок людей або взагалі без музичної освіти або хормейстерів зі світською освітою, які змушені перевчатися «на ходу», користуючись наявною в обмеженій кількості фаховою літературою та досвідом практикуючих колег-регентів. А відтак – маємо досить розмиту традицію богослужбового співу, яка і призводить часто до неоднозначних трактувань духовної музики.

Нещодавно з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира та ініціативи Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського було оголошено про створення в наступному, 2013 р., кафедри богослужбового співу та регентства на базі НМАУ.

Чого навчатимуть регентів у консерваторії?

14 жовтня, на Покрову Пресвятої Богородиці та день пам’яті св. преп. Романа Солодкоспівця, майбутня кафедра провела свій перший актовий день, запросивши на круглий стіл для обміну досвідом – практикуючих регентів київських храмів. Також на круглому столі були присутні: Михайло Литвиненко – колишній регент Митрополичого хору Києво-Печерської Лаври; хормейстер Національної опери України, багаторічний регент архієрейського хору «Воскресіння» кафедрального собору м. Рівне Олександр Тарасенко; архімандрит Роман (Підлубняк) – регент хору студентів Київських духовних шкіл та кандидат мистецтвознавства; доцент НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Чижик.

Анонсуючи створення кафедри богослужбового співу та регентства у консерваторії, її майбутній завідувач Олександр Леонідович Тарасенко наголосив на основних напрямках роботи майбутньої кафедри.

Передусім, це – фахова підготовка регентів та співаків церковного хору. При чому, головною особливістю консерваторської освіти регента стане саме богослужбова практика в церковному хорі.

«Ми вважаємо, що це основа основ підготовки регента, – вважає Олександр Тарасенко. – Очевидно, що на перших курсах ще ні, а от ближче до середини навчання кожен зі студентів матиме обов’язкову богослужбову регентську практику в одному з київських храмів на базі хору кафедри».

Такий акцент на богослужбовій практиці – не випадковий. Адже всі майбутні викладачі кафедри є диригентами-практиками. На сьогодні вже відомі кандидатури майбутніх викладачів кафедри. Серед них: кандидат мистецтвознавства, доцент Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського Ірина Чижик, яка є регентом храму преп. Серафима Саровського; протодиякон Дмитро Болгарський, кандидат мистецтвознавчих наук, кандидат богослов’я, заслужений діяч мистецтв України, професор - регент Свято-Троїцького Іонинського монастиря; хормейстер національної опери України, художній керівник Камерного хору «Кредо» Богдан Пліш – регент домового храму телеканала «Глас» на честь архангела Гавриїла.

Окрім підготовки власне регентів церковного хору майбутня кафедра ставить собі за завдання – методичну та наукову роботу. Кафедра візьме на себе організацію й проведення міжвузівських, всеукраїнських і міжнародних наукових конференцій з питань вивчення української національної духовної культури, богослужбового співу української традиції та стану регентської справи в Україні. Також планується створити корпус нотних богослужбових книг – починаючи від Октоїха і закінчуючи Пасхалією – на підставі київської богослужбово-співочої традиції.

За словами О. Тарасенка, «сьогодні ми маємо багато джерел, але вони, на жаль, є досить розрізненими. Наприклад, часто доводиться зустрічати ксерокопії нот, по яким співає мішаний хор, але які, насправді, були написані для чоловічого колективу. Також у сучасній богослужбовій практиці багато використовується творів сумнівного авторства чи «адаптованих» до невпізнання класичних зразків богослужбового співу. І це при тому, що ми знаходимось у центрі церковно-співочої культури. Тому нам би хотілося виробити цілісну концепцію, яка би втілилася в корпусі богослужбових книг церковно-співочого обіходу на підставі київської традиції».

Київські регенти сподіваються на продовження практики «регентських» конференцій

Про нагальну необхідність створення такого корпусу нотних богослужбових книг говорили і присутні на круглому столі регенти київських храмів. Михайло Вандаловський, який очолює хор у храмі св. ап. Андрія Первозданного, вважає, що незважаючи на те, що варіантів богослужбового співу має бути багато, зараз дуже важливо дійти якогось спільного знаменника – адже надто вже різний та, часом, строкатий спів у наших храмах: «Иногда пение в церкви вызывает у людей большую радость, а иногда контрастную большую не-радость. Про себя могу сказать, что за время моего регентства у меня никогда не получалось достигнуть того результата, которого я хотел. Но, мне кажется, очень важно говорить об этом. Потому что есть идеи. Может, их сложно бывает реализовать - потому что нет определенного финансирования, может, где-то умения, а где-то и определенного духовного опыта. Но мысли есть, и ими хотелось бы делиться, возможно кто-то их и реализует.

Мы должны собираться и говорить о том, что нам мешает петь так, как мы хотим. И я думаю, эти встречи постепенно приведут нас к улучшению качества не только звукового, но и духовного».

Людмила Путятицька, регент храму Всіх святих при Кафедральному соборі Воскресіння Христового, також підкреслює, що організований круглий стіл серед практикуючих регентів має вирішальне значення: «Тому що, якщо пригадати історію церковного життя, то подібне зібрання останній раз відбувалося на серйозному рівні в 1917–1918 рр. – на Помісному Соборі Руської Православної Церкви. Тоді обговорювалися питання практики церковного співу – тобто ті питання, які ми лише підняли сьогодні, розглядалися ще на початку ХХ ст. І хоча пройшло вже майже сто років, вони залишаються актуальними і до сьогодні. Тож на такому рівні – це перше зібрання за такий величезний період».

Чи вдасться вписати сучасну творчість в історію богослужбової музики?

У рамках першого, актового, дня майбутньої кафедри богослужбового співу та регентства відбулась прем’єра «Літургії св. Іоана Златоустого» на музику архімандрита Романа (Підлубняка) – регента хору студентів Київських духовних шкіл та сучасного церковного композитора.

У день пам’яті свого небесного покровителя о. Роман презентував у стінах святої Софії Київської авторську богослужбову музику у виконанні лауреата міжнародних конкурсів Камерного хору «Кредо» (художній керівник – Богдан Пліш).

«Сьогодні милістю Божою, – ділиться о. Роман, – декілька моїх музичних творів звучатимуть в унікальному місці – під склепінням Софійського кафедрального собору, одного з найдревніших храмів Руської Церкви. І мені б хотілося, щоб ця музика була прийнята церковною спільнотою, нашими братами та сестрами. Однак що з цього вийде – покаже час».

Запрошені на концерт насолоджувалися майже годину чарівним співом хору у древніх стінах святої Софії. А випадкові відвідувачі музею, які несподівано для самих себе потрапили на незвичайне дійство, не могли стримати щирого подиву та захоплення.

Тож уже в перший день своєї діяльності колектив майбутньої кафедри богослужбового співу та регенства почав утілювати в життя поставлені завдання, хоча власне навчальна робота розпочнеться тільки через рік – перших студентів-регентів консерваторія прийматиме влітку 2013 р.

***

Київ здавна славився високою майстерністю богослужбового співу. Послухати спів монахів Києво-Печерської Лаври чи колишнього Митрополичого хору у Володимирському соборі приїжджали з усіх усюд. Розповідають, що навіть сам Шаляпін розчулено плакав від співу у стінах Володимирського собору…

Однак за роки радянської влади київська традиція богослужбового співу та духовної музики, на жаль, була втрачена. У 90-х рр. днем із вогнем важко було знайти не тільки регента, а й співаків для нового храму. А коли навіть знаходилися люди, питання ЩО співати на службі поставало ще гостріше – ноти та партитури тоді були на вагу золота – передавалися тільки з рук у руки та переписувалися ночами у нотні зшитки.

Зараз майже в кожному храмі є більш-менш професійний хор, із тим чи іншим більш-менш узгодженим богослужбовим «репертуаром». Однак чомусь спів в одному храмі нам подобається, а в іншому може навіть заважати молитися. На жаль, ми все ще маємо досить розмиту традицію богослужбового співу. Але сподіваємось, завдяки професійній підготовці ситуація з часом зміниться, та рівень музичної культури в наших храмах буде викликати тільки приємне здивування.


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

«Я бы в регенты пошел, пусть меня научат»: у консерваторії відкривають регентське відділення

14 жовтня – день пам’яті св. преп. Романа Солодкоспівця.

Цього дня майбутня кафедра відсвяткувала перший актовий день, запросивши на круглий стіл для обміну досвідом – практикуючих регентів київських храмів.



Рубрики: Публікації | Церква і суспільство |

2614 переглядів / Коментарів: 0

Теги: духовная музыка |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Статті цього автора


Найцікавіше з архівів сайту



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru