Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Довідкові матеріали
Сторінками євангелія
31 March 2010 15:25

Дослідники Святого Письма одностайні в думці, що на Тайній Вечері Христос задля виконання Закону звершив пасху Старозавітну. До чину Старозавітної пасхи входило куштування хліба, гірких трав, пасхального агнця, а також “солила” — приправи з мигдалю, горіхів та солодких плодів. Після закінчення цього ритуалу Господь встановлює Таїнство Євхаристії та звершує пасху Новозавітну. Тут думки тлумачів розходяться. Одні вважають, що Іуда залишався на Тайній Вечері практично до її закінчення і причащався Тіла та Крові Христових. Інші — що він був присутній лише під час ритуалу Старозавітної пасхи.

Так, найавторитетніший тлумач Святого Письма святитель Іоанн Златоуст у своїй бесіді “Про зраду Іуди” пише: “… Після прийняття запропонованого, в Іуду увійшов диявол, знехтувавши не тіло Господнє, але знехтувавши Іуду за його безсоромність, аби ти знав, що на тих, які негідно причащаються Божественних Таїн, особливо нападає і постійно входить диявол, як і тоді в Іуду”. В тлумаченні на Євангеліє від Матфея він же вигукує: “О, яке велике засліплення зрадника! Причащаючись Таїн, він залишався таким само, і, насолоджуючись страшною трапезою, не змінювався”. При цьому святитель пояснює, що гріх Іуди був подвійним і полягав у тому, “що він з таким відчуттям приступив до Таїн, і тому, що, приступивши, не напоумився ані страхом, ані благодіянням, ані честю”.

Богослужбові тексти також висловлюють думку Церкви, що Іуда на Тайній Вечері причастився: “Закон дружбы забыв, злоименитый Искариот умытыя Тобою нозе волею уготова на предание: и ядый Твой хлеб, Тело Божественное, воздвиже пяту на Тя, Христе…”; “Приимаше очищающее от греха Тело безсовестный, и изливаемую за мир Кровь Божественную пия, юже продаяше на цене, не стыдяшеся, о злобе же не вознегодова…”. В стихирах Церква викриває гріх Іуди: “… и сей злочестивый, небесный Хлеб во устех нося, на Спаса предательство содела…” (тропарі канону утрені Великого Четверга).

Прихильники протилежного погляду ґрунтуються на текстах євангелістів Матфея та Марка, де викриття зрадника розміщено раніше оповіді про встановлення Таїнства Євхаристії. Звідси робиться висновок, що Іуда був присутній лише на звершенні Старозавітної пасхи (коли хліб куштували, вмочуючи в солило) і, прийнявши з рук Христа простий хліб, одразу залишив Сіонську світлицю, де відбувалась Тайна Вечеря. Відомий російський богослов, дослідник і тлумач Святого Письма О. П. Лопухін на підтвердження цього погляду висловлює думку практичного характеру: “якби Іуда пішов наприкінці Вечері, то, як справедливо зазначають, у нього не залишалося б часу для приведення натовпу [у Гефсиманський сад]”.

Один із провідних біблеїстів ХХ століття, єпископ Кассіан (Безобразов) у своїй праці “Христос і перше християнське покоління” пише: “Вечеря триває. Це зрозуміло і з того, що Господь має можливіть подати хліб Іуді. Розуміти цей хліб в оповіді про Вечерю, де ніяк не йдеться про встановлення Євхаристії, як хліб євхаристичний, було б неправильно. Євхаристію було встановлено після закінчення трапези. Не-євхаристичнй хліб, поданий Іуді під час Вечері, свідчить про те, що трапезу ще не було закінчено”.

Про дві думки говорить і Феофілакт Болгарський: “Коли вони їли, додав євангеліст для того, щоб показати нелюдяність Іуди, якби він був і звір, то й тоді повинен був би полагіднішати вже тому, що вкушав одну їжу з однієї трапези, а він тим часом хоча й був викритий, проте не напоумився і, навіть причащаючись Тіла Його, не розкаювався. Втім, деякі говорять, що Христос причастив Своїх учнів Таїн Своїх уже тоді, коли Іуда вийшов. Так зобов’язані вчиняти і ми, тобто нечестивих людей не допускати до Божественних Таїн”.

Так чи інакше, в даному питанні акцент слід ставити не на тому, причастився Іуда чи ні. Тут важливіша прихильність серця, з якою він приступив до Тайної Вечері. Він не використав останню можливість зупинитися, не зраджувати, натомість ще більш озлобився. Якщо вважати, що Іуда причастився, то це було негідне причащання, йому в осуд. Якщо вважати, що ні, то й це логічно, оскільки він не був гідний вкушати із Христом та апостолами і Старозавітну трапезу, не кажучи вже про Новозавітну. До часу відповідь на це питання залишається для нас таємницею. Змирімося з цим.

Блаженний Феофілакт, архієпископ Болгарський, пояснює це тим, що Марія Магдалина бажала підійти до Христа і спілкуватися з Ним, як це було раніше, за земного життя Спасителя. Господь натомість Своєю вимогою “не доторкайся” зводить думки Марії до небесного, щоб вона ставилася до Нього з більшою повагою. Господь пояснює, що Його тіло вже не земне, воно набуває небесних властивостей. Святитель Іоанн Златоуст розмірковує над цим уривком з Євангелія: “Сказавши: «бо Я ще не зійшов до Отця Мого», Христос дає зрозуміти, що Він поспішає туди і прагне. А хто готовий вже відійти на небо та більше не спілкуватися з людьми, на того вже не слід було дивитися з такими ж думками, з якими дивилися раніше”. Таким чином, Господь забороняє Марії Магдалині доторкатися до Нього, бо хоча вона й увірувала в Його Воскресіння, проте мислила про Христа ще по-земному. У євангельській недільній стихирі 8‑го гласу ми знаходимо прекрасне пояснення того, що відбувалося: “Еще земная мудрствует, яко жена немощная: темже и отсылается не прикасатися ко Христу”.

У випадку ж із Фомою Христос, нав-паки, повеліває йому наблизитися і доторк-нутися до Себе: “Дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої; і не будь невірним, а вірним” (Ін. 20: 27). Блаженний Феофілакт пояснює причини невіри Фоми: “Коли інші учні сказали про Господа, Фома не повірив не тому, що вважав їх брехунами, а тому, що справу воскресіння вважав неможливою. Тому й був звинувачений у надмірній цікавості. Бо, як скоро вірити — легковажно, так і затято упиратися — дико і грубо”. Фома, якого прозвали невіруючим, потребував підкріплення своєї віри. Тому Господь Іісус Христос і звелів Фомі наблизитися і доторкнутися до Себе, щоб утвердити у вірі як його самого, так і решту апостолів.

Багато людей (зокрема, вчені) вірять лише своєму досвіду, тому, що бачать і до чого доторкаються особисто. Маючи сумніви, апостол Фома повівся так само: він побажав спочатку побачити, потім уже повірити, спершу доторкнутися, потім тільки утвердитися у вірі. Цей урок всім нам для настанови. Усі люди: вчені й прості, розумні й неосвічені, багаті й бідні,— покликані до пізнання Істини. Господь не засудив Фому за його невіру, але, назвавши блаженним, віддав перевагу тим людям, які увірували в Господа, не бачивши Його, і явили Йому довір’я, не доторкаючись.

 

Церковна православна газета, квітень 2010  №7 (257).

Перепдлатні індекси: російською мовою - 96137, українською - 96145.


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Сторінками євангелія

На Cтрасній седмиці згадувалася Тайна Вечеря і встановлення Євхаристії. У мене з кількома парафіянами нашого храму виникли розбіжності — причастився Іуда на Тайній Вечері чи ні? Усі залишилися при своїй думці. А що говорить з цього приводу богослов’я?



Рубрики: Публікації | Довідкові матеріали |

2289 переглядів / Коментарів: 0

Теги: Церковна православна газета | Великий пост |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Найцікавіше з архівів сайту



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru