Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Довідкові матеріали
Візитки Помісних Церков
25 July 2013 14:04
Володимир Моїсеєнко

Автокефальна Церква — це самостійна Церква, що адміністративно незалежна від інших Помісних Церков. Вселенська Православна Церква складається із 14 Автокефальних Церков і однієї, автокефалію якої визнала частина цих Церков, хоча її апостольська наступність не заперечується.

У порядку диптиха Руської Православної Церви — це Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Руська, Грузинська, Сербська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Елладська, Албанська, Польська, Чеських земель і Словаччини й Американська.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЮВІЛЕЙ 1025. 9 Предстоятелів Помісних Православних Церков: такої кількості першоієрархів Православний Київ ще не бачив

Константинопольська Церква

За переданням, заснована апостолом Андрієм Первозванним, а її першим єпископом був апостол від 70-ти Стахій. Дала світові святителів Василія Великого, Григорія Богослова, інших отців Церкви, сонм святих і мучеників.

Має особливий статус у сім’Помісних Церков, «перевагу честі», про що говорить 3-тє правило II Вселенського Собору 381 р. і 28-ме правило IV Вселенського Собору 451 р., але її юрисдикція на них не поширюється. Із цього ж 451 р. — Патріархат. Після завоювання Константинополя османами в 1453 р. протягом століть кілька Помісних Православних Церков, починаючи із РПЦ, вийшли з її лона.

Канонічна територія: Туреччина, частина Греції, у т. ч. велика святиня — Гора Афон, Американська архієпископія і єпархії по всьому світу. 133 архієреї; 5,9 тис. священиків; понад 3 млн. членів.

Предстоятель: Варфоломій I (Архондоніс), 232-й Святіший Архієпископ Константинополя — Нового Рима і Вселенський Патріарх (із 22 жовтня 1991 р.).

Кафедральний собор в ім’я святого великомученика Георгія Побідоносця у Фанарі (район Стамбула).

Олександрійська Церква

За переданням, заснована близько 43 р. апостолом Марком. Колиска православного чернецтва. Дала світові святителів Афанасія Великого і Кирила Олександрійського. Серед святинь — церква на честь Успіння Богородиці (печера, де жило Святе Сімейство). Із середини III ст. Олександрійський єпископ має титул Папи, а із 451 р. — Патріарха. У ХХ ст. її юрисдикція була поширена на всю Африку.

Провадить інтенсивну місіонерську діяльність у Африці, де вже налічується близько 5–6 млн. православних у 5 єгипетських (до 300 тис. осіб) і африканських єпархіях. Усього: 39 архієреїв; 30 єпархій; понад 500 священнослужителів.

Предстоятель: Його Блаженство Феодор II (Хорефтакіс), 116-й Папа і Патріарх Великого Града Олександрії, Лівії, Пентаполя, Ефіопії, усього Єгипту й усієї Африки, Отець Отців, Пастир Пастирів, Архієрей Архієреїв, Тринадцятий Апостол і Суддя Всесвіту (з 9 жовтня 2004 р.).

Кафедральний Патріарший собор — Благовіщенський в Олександрії.

Антіохійська Церква

Засновники — апостоли Петро й Павел. Патріархія із 451 р. Дала світові преподобного Симеона Стовпника. Із 637 р. Сирія — під владою арабів. Наприкінці XI ст. хрестоносці насадили тут (і в Палестині) латинський клір, Патріарх до 1269 р. перебував у вигнанні в Константинополі й Нікеї. У часи Османської імперії близько 8–9 % сирійських арабів сповідували Православ`я. У 1899 р. був обраний перший Патріарх-араб, відтоді ця традиція зберігається.

Юрисдикція: Сирія, Ліван, Ірак, країни Перської затоки й Аравійського півострова; низка єпархій у Європі, Америці, Австралії. 28 архієреїв; 22 єпархії; понад 400 священиків; вірян — близько 2 млн. осіб, з них 1 млн. у Сирії й 400 тис. у Лівані.

Серед святинь — Сайданайська ікона Божої Матері в однойменному монастирі.

Предстоятель: Іоанн X (Язіджі), 167-й Блаженніший Патріарх Великої Антіохії, Сирії, Кілікії, Месопотамії й усього Сходу (із 17 грудня 2012 р.)

Кафедральний Успенський собор у м. Дамаску.

Єрусалимська Церква

Вважається матір’ю всіх християнських Церков, тому що тут протікало земне життя й звучала проповідь Спасителя. Перший єпископ — апостол Яків, брат Господній по плоті. З 451 р. — Патріархат. Дала світові святих архієпископа Кирила Єрусалимського і єпископа Маіумського святителя Косму Піснеспівця. Із VII ст. — багатовіковий період випробувань, особливо трагічних у правлінні турків-мамлюків (XIII–XV ст.). Після завоювання Палестини турками-османами — більш мирний період, однак перехід святих місць до православних (1634 р.) Католицька Церква заперечувала аж до розв’язання питання конференціями в Парижі й Берліні у 1856–1878 рр.

Юрисдикція: Ізраїль та Йорданія, автономна Синайська Архієпископія. До 400 тис. вірян; 23 архієреї; 4 єпархії; 50 священиків.

Найбільшими святинями Єрусалимської Церкви є Голгофа і Гроб Господній у кафедральному соборі Воскресіння Христового.

Предстоятель: Феофіл III (Яннопулос), Блаженніший Патріарх Святого Града Єрусалима й усієї Палестини (із 22 серпня 2005 р.)

Руська Православна Церква

У 988 р. Русь прийняла християнство, ставши митрополією Константинопольського Патріархату. До 1299 р. митрополити Київські і всієї Русі перебували в Києві, потім переселились у Володимир, після чого — у Москву. В 1448– 1458 рр. вийшла з-під канонічного підпорядкування Константинополю. З 1589 р. — Московський Патріархат. 1721 р. патріаршество було скасовано, відновлене 1917 р. Із часів засновника, рівноапостольного князя Володимира, дала світові сонм святих і мучеників.

Серед святинь — Свято-Троїцька Сергієва Лавра.

У РПЦ 324 архієреї; 259 єпархій; 34 195 священнослужителів (на 2013 р.), 164 млн. вірян. У канонічній єдності із РПЦ перебувають: дві автономні Православні Церкви — Японська й Китайська; одна самокерована Церква із правами широкої автономії — Українська; чотири самокеровані Церкви — Молдови, Латвійська, Естонська, Руська Православна Церква Закордоном (РПЦЗ).

Предстоятель: Кирил (Гундяєв), 16-й Святіший Патріарх Московський і всієї Русі (з 27 січня 2009 р.).

Кафедральний соборний Храм Христа Спасителя в Москві.

Грузинська Апостольська Автокефальна Православна Церква

Хрещені грузини у IV ст. стараннями святої рівноапостольної Ніни. Спочатку — у складі Антіохійської Церкви. Автокефалія затверджувалась поступово, з V до ХI ст. Понад півтора тисячоліття Грузії доводилось боротися проти завойовників-іновірців, при цьому мученицьку смерть за віру Христову прийняло безліч людей, починаючи зі святого царя Мітрідата V. Після приєднання до Росії автокефалія була скасована. У 1917 р. патріарше правління відродилось, восени 1943 р. євхаристичне спілкування між Руською та Грузинською Церквами було відновлено, а 1989 р. Грузинську Церкву визнав Константинополь.

Серед святинь — Мцхетський собор, де зберігається найбільша реліквія — безшовний хітон Господній.

37 архієреїв; 35 єпархій; близько 1100 священнослужителів; до 4 млн. членів.

Предстоятель: Святіший і Блаженніший Ілія II (Гудушаурі-Шіолашвілі), Католикос-Патріарх усієї Грузії, архієпископ Мцхетський і Тбіліський (з 1977 р.).

Кафедральний собор — в ім’я Святої Трійці у Тбілісі.

Сербська Церква

Серби прийняли християнство у VII–IХ ст., але тільки 1219 р. Константинопольський Патріарх висвятив святого Савву в сан архієпископа й визнав Сербську Церкву автокефальною. За ім’ям цього найбільшого святого серби називають свою Церкву Свято-Саввською. З 1346 р. — Патріархат із резиденцією в м. Печ. У ХV ст. Сербію завоювали османи. Три століття потому Печську Патріархію було зведено в ранг митрополії та підпорядковано Константинополю. Автокефалію Сербської Церкви у 1879 р. відродив Константинопольський Патріарх, а 1920 р. у ній було відновлено патріаршество.

Нині юрисдикція Сербської Церкви — країни колишньої Югославії, сербська діаспора. 45 архієреїв; 46 єпархій; понад 3 тис. священнослужителів; 8 млн членів.

Серед святинь — Свято-Успенська Лавра Студениця і Хіландарський сербський монастир на Афоні.

Предстоятель: Іриней (Гаврилович), 45-й Архієпископ Печський, Митрополит Белградсько-Карловацький, Патріарх Сербський (із 22 січня 2010 р.).

Кафедральний собор — в ім’я святого Архангела Михаїла у Белграді.

Румунська Церква

Уже в II–III ст. християнство проникало в римську провінцію Дакія. З IV ст. — у юрисдикції архієпископів Сирмійського й Солунського, потім — у складі Охридської архієпископії й Тирновського Патріархату. Із 1359 р. була митрополією в складі Константинопольського Патріархату. У дунайських князівствах та їхній Церкві з початку XVIII ст. установилося панування ставлеників султана — греків-фанаріотів. Саме тоді тут у національній святині — Нямецькій Лаврі — подвизався один із великих святих — Паїсій Величковський. У 1865 р. було проголошено автокефалію, яку через 20 років визнав Константинополь. З 1925 р. — Патріархат.

Нині близько 20 млн. членів; 53 архієреї; 6 митрополій у Румунії, 3 — за кор­доном; 15,5 тис. священнослужителів.

Предстоятель: Даниїл (Чоботя), Архієпископ Бухарестський, Митрополит Мунтенський і Добруджийський, Намісник Кесарії Каппадокійської, Митрополит Унгро-Влашський, Патріарх всієї Румунії (з 12 вересня 2007 р.).

Патріарший собор: на честь рівноапостольних Костянтина і Єлени (Бухарест).

Болгарська Церква

Із I–II ст. на території нинішньої Болгарії було кілька єпархій. 865 р., за святого князя Бориса, відбувається хрещення болгар. У ті часи тут подвизались учні святих Кирила й Мефодія — святий Климент, єпископ Охридський, і святий Наум, а також преподобний Іоанн Рильський — святий заступник Болгарії. 919 р. проголошу­ється автокефалія в ранзі Патріархату, яка проіснувала (з перервою) до завою­вання Болгарії турками 1393 р. За османського панування — у юрисдикції Константинопольського Патріархату. 1872 р. автокефалія була проголошена, але визнана Константинополем лише 1945 р., а ще через вісім років БПЦ зве­дена в ранг Патріархату.

Святині: Рильська обитель, болгарський монастир на Афоні Зограф.

Кількість вірян — близько 4,5 млн.; 32 архієреї; 15 єпархій, з яких 2 закор­донні; понад 1500 священиків.

Предстоятель: Неофіт (Димитров), Святіший Патріарх Болгарський, Митро­полит Софійський (із 24 лютого 2013 р.).

Кафедральний собор: в ім’я святого Олександра Невського (Софія).

Кіпрська Церква

За переданням, заснована апостолом Варнавою в 47 р. Була єпархією Антіохійської Церкви, із 431 р. — автокефальна Архієпископія. В VI ст. Кіпр завойований арабами, в 1091 р. — хрестоносцями, потім належав Венеції. У ці п’ять століть на острові безуспішно насаджувалося католицтво. З 1571 р. частина Османської імперії, у 1878–1960 рр. — володіння Великобританії. 17 років президентом незалежного Кіпру був архієпископ Макаріос. У 1974 р., після зіткнень між кіпріотами-греками й турками, Туреччина окупувала північ острова, звідки втекло християнське населення.

Серед святинь Кіпру, «острова святих», — монастирі Ставровунійський (із частиною Животворящого Древа Хреста Господнього) і апостола Варнави (на місці його поховання).

650 тис. вірян; 18 архієреїв; 10 єпар­хій; 600 священнослужителів.

Предстоятель: Хризостом II (Енглістрі­отіс), 81-й Архієпископ Нової Юстиніани й усього Кіпру (з 5 листопада 2006 р.).

Кафедральний собор: Іоанно-Богословський у м. Нікосія.

Елладська Церква

Заснована близько 53 р. апостолом Павлом. Її єпархії підкорялися Риму, із 732 р. — Константинополю. У часи Латинської імперії (ХIII ст.) насаджувався католи­цизм. Після османського завоювання в ХV ст. становище православних постійно погіршувалось. 25 березня 1821 р., у день свята Благовіщення, митрополит Патрський Герман підняв повстання, яке закінчилося незалежністю Греції. У 1833 р. Елладська Церква оголосила автокефалію. У 1850 р. визнана Константинополем. Канонічна територія Елладської Церкви своєрідна: більша частина Греції («Стара Еллада» (46 єпархій)) у безпосередньому її під­порядкуванні; «Новими землями» вона управляє, але вони входять у канонічне відання Константинопольського Патрі­арха. Дала світові безліч святих, зокрема святителя Григорія Паламу.

Серед святинь — Свята Метеора.

Близько 9 млн. членів; 107 архієреїв; 82 єпархії; 9,1 тис. священнослужителів.

Предстоятель: Ієронім II (Ліапіс), Архі­єпископ Афінський і всієї Еллади (із 7 лютого 2008 р.).

Кафедральний Благовіщенський собор у Афінах.

Албанська Церква

Християнські общини в цих колишніх римських провінціях були із часів апостольських. Близько 731 р. приєднані до Константинопольського Патріархату, з 1018 р. — до Охридської архієпископії. У період османського панування з’явились духовні центри, що протистояли іновірству, — монастирі й м. Мосхополь. У 1767 р. скасовано автокефалію Охрида. У 1922 р. була проголошена автокефалія Албанської Православної Церкви, через 15 років її визнав Константинополь. У 1967 р. Албанія була оголошена атеїстичною державою. У 1991 р. упав комуністичний режим, почалося відновлення церковного життя. Канонічна територія — Албанія.

Серед святинь — монастир святого Наума з його гробницею.

Склад: 8 архієреїв; 4 єпархії; 144 священнослужителі; за переписом 2011 р. — 189 тис. православних.

Предстоятель: Анастасій (Яннулатос), Архієпископ Тиранський і всієї Албанії, Митрополит Тиранський, Дурресський і Ельбасанський (із 24 червня 1992 р.).

Кафедральний собор: Воскресенський у м. Тирані.

Польська Церква

Ще в IХ ст. свя­тий Мефодій хрестив якогось польського князя «в Вислех». Хрещена Польща була в 966 р. князем Мешко I за православ­ним обрядом, але після його одруження із саксонською принцесою він перепід­корив свої землі Риму. За даними архео­логів, у XII–XIII ст. у районі Кракова ще зберігався слов’янський церковний обряд. Польща сто років була частиною Російської імперії. У 1840 р. була утво­рена самостійна Варшавська єпархія. Після того як країна стала незалежною, Константинопольський Патріарх у 1924 р. односторонньо визнав Православну Церкву Польщі автокефальною. РПЦ визнала автокефалію в 1948 р.

Серед святинь — монастирі Супрасль­ський і Яблочинський (єдиний на тери­торії сучасної Польщі, який майже п’ять століть постійно залишався православ­ною обителлю).

11 архієреїв; 8 єпархій; близько 420 священнослужителів; 507 тис. вірян.

Предстоятель: Блаженніший Савва (Грицуняк), 7-й Митрополит Варшавський і всієї Польщі (з 12 травня 1998 р.).

Кафедральний собор: в ім’я святої Марії Магдалини у Варшаві.

Церква Чеських земель і Словаччини

Почавшись раніше, масове Хрещення народу Великої Моравії розгорнулося 863 р. за святих Кирила й Мефодія. Від святого Мефодія прийняли Хрещення чеський князь Боривой і його дружина — свята Людмила. Зміцнював Православ’я мученик князь Вацлав († 929). Але згодом лише у Східній Словаччині Православ’я протрималось до ХVII ст. На рубежі XIX–XX ст. тут почалося повернення з унії в Православ’я. У 1929 р. була створена Чеська православна єпархія в юрисдикції Сербської Церкви. У післявоєнний час вона була екзархатом РПЦ, в 1951 р. здобула автокефалію. З 1992 р. вона іменується Православна Церква в Чеських землях і Словаччині.

Нараховує 6 архієреїв; 4 єпархії; 197 священнослужителів; 78 парафій у Чехії й 171 у Словаччині; близько 100 тис. вірян.

Із 12 квітня 2013 р. Місцеблюститель Предстоятельського престолу Православної Церкви Чеських земель і Словаччини — Архієпископ Оломоуцький і Брненський Симеон (Якович).

Кафедральний собор: Кирило-Мефо­діївський у Празі.

Американська Церква

У 1794 р. була заснована місія РПЦ на Алясці. Понад 40 років у ній подвизався преподобний Герман Аляскинський. У 1840 р. була заснована Камчатська, Курильська й Алеутська єпархія на чолі зі святителем Інокентієм (Веніаміновим). Через 17 років у Сан-Франциско був відкритий перший православний храм у континентальних США. Майбутній патріарх РПЦ Тихон (Бєллавін) з 1898 р. понад вісім років був єпископом Алеутським і Північноамериканським. Із середини 1920-х років Північноамериканська Митрополія перебувала поза спілкуванням із РПЦ і РПЦЗ. У 1970 р. Синод РПЦ відновив спілкування з нею, а 10 квітня дарував Православній Церкві в Америці автокефалію, яку визнали також Болгарська, Грузинська, Польська ПЦ і ПЦ Чеських земель і Словаччини.

Склад (2012 р.): 22 архієреї; 14 єпархій; 1098 священнослужителів; 577 парафій у США, 112 — у Канаді, 10 — у Мексиці; 24 монастирі; близько 100 тис. членів (близько 100 тис. причасників; близько 1 млн. хрещених).

Предстоятель: Тихон (Моллард), Блаженніший Архієпископ Вашингтонський, Митрополит усієї Америки й Канади.

Кафедральний собор: Микільський у м. Вашингтоні.

Матеріал надано редакцією "Церковної православної газети"


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Візитки Помісних Церков

Вселенська Православна Церква складається із 14 Автокефальних Церков і однієї, автокефалію якої визнала частина цих Церков, хоча її апостольська наступність не заперечується.



Рубрики: Публікації | Довідкові матеріали |

2129 переглядів / Коментарів: 0

Теги: Помісні Православні Церкви |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Статті цього автора


Найцікавіше з архівів сайту



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru