ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ: Богослужіння цього дня розпочинається ввечері Великого Четверга 12 April 2012 15:12
Цього дня — одного із головних днів церковного календаря — відбувається спомин Святих спасительних Страстей Господа нашого Ісуса Христа: Його спокутних страждань і Хресної смерті. На утрені цього дня (яка зазвичай звершується у Великий Четвер увечері) читаються так звані Страсні Євангелія — 12 євангельських читань, що розповідають про страждання і смерть Спасителя:
1. Прощальна бесіда Спасителя з учнями і Його первосвященницька молитва за них: 2. Іоан. 13:31-38, 14-17, 1-26. 2.
2. Взяття Спасителя в саду Гефсиманському і страждання Його у первосвященика Анни: Іоан. 18:1-28.
3.Страждання Спасителя у первосвященика Каяфи і зречення Петра: Мф. 26:57-75.
4. Страждання Господа на суді у Пилата: Іоан. 18:28-40, 19:1-16.
5.Розпач Іуди, нові страждання Господа у Пилата і засудження Його на розп'яття: Мф. 27:3-32.
6.Ведення Господа на Голгофу і Його хресні страждання: Мар. 15:16-32.
7. Продовження розповіді про хресні страждання Господа, чудові знамення, що супроводжували Його смерть: Мф. 27:34-54.
8. Молитва Спасителя на хресті за ворогів і каяття розсудливого розбійника: Лук. 23:32-49.
9. Слова Спасителя з хреста до Богородиці і апостола Іоанна і повторення оповіді про Його смерть і прободіння списом: Іоан. 19:25-37.
10.Зняття тіла Господа з хреста: Мар. 15:43-47.
11.Участь Никодима і Йосипа в похованні Спасителя: Іоан. 19:38-42.
12.Варта і камінь біля гробу Спасителя: Мф. 27:62-66.
Під час читання «Страстей» люди стоять із запаленими свічками. Існує благочестива традиція: після богослужіння не гасити цей вогонь, а нести додому, щоб над дверима випалити хрест – захист від сил зла.
Літургія у цей найбільш скорботний у році день не звершується, а читаються Царські часи, на яких звучать старозавітні пророцтва, апостольські читання й євангельські уривки про страждання Христові.
На вечірні, яка зазвичай звершується біля другої години дня, на середину храму виносять із вівтаря для поклоніння віруючих Плащаницю — зображення знятого з Хреста Спасителя. Відразу за вечірнею іде мале повечір’я, під час якого читається канон про Розп’яття Господнє й на плач Пресвятої Богородиці. Більша його частина складається з сумних слів, які автор канону — Симеон Логофет — вклав у вуста Пресвятої Богородиці, Яка бачить Свого Сина й Господа на Хресті. І лише один тропар (на «Славу» 9-ї пісні) містить слова, які гімнограф насмілився присвоїти Самому Господу: «О како утаилася Тебе есть бездна щедрот, Матери в тайне изрече Господь; тварь бо Мою хотя спасти, изволих умрети. Но и воскресну, и Тебе возвеличу, яко Бог небесе и земли». У відповідь, в останньому тропарі канону, ми знову чуємо слова Богородиці, але це вже не слова туги: «Воспою милосердие Твое, Человеколюбче, и покланяюся богатству милости Твоея, Владыко…».
Post new comment