Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Інтерв’ю
Торжество Православія — яке воно сьогодні?
02 March 2012 16:12

У першу неділю Великого посту Церква святкує Торжество Православія ― перемогу над єрессю іконоборства і відновлення православного вшанування святих образів у 9 столітті й засвідчує боротьбу християн за істинне сповідування віри.

А яким є Торжество Православія сьогодні? Чи можемо ми святкувати його в повній мірі? ― на ці питання відповідає постійний речник Інтернет-порталу «Православіє в Україні» єпископ Макарівський Іларій.

– Помилково думати, що за часів імператора Костянтина християнство стало офіційною релігією Римської імперії. Не можна говорити про тотальне панування  християнства у ІV ст. ―  поряд з іншими релігіями Римської імперії воно лише починало утверджуватись, так би мовити, на офіційному рівні.

Якщо ми з вами уважно вчитаємося у сторінки церковної історії, то побачимо, що і в ІV–V століттях, і набагато пізніше виникали спроби відновити вплив язичництва. Язичництво як релігія і надалі існувала в імперії. Ми помічаємо, що лише в VІ–VІІ ст., язичництво зникає з арени, а домінуючою релігією стає християнство. І хоча у зазначений період християнство було визнаною релігією, тим не менш, у провінціях імперії траплялися гоніння на християн, а відтак мали місце і подвиги мучеництва за Христа. У Візантійській імперії і «всій екумені», як тоді говорилося, завжди було або явне, або неявне переслідування християнства.

Коли зникли зовнішні гоніння від язичницьких імператорів, тіло Христове зсередини почали роздирати внутрішні єресі. Вони втілювались у спробах змінити християнство, перетворивши його на суміш релігій, або звести чисте віровизнання Христа до побутового розуміння людини. Тому Церква постійно мала потребу відстоювати християнство як істинне уявлення про Бога, адже воно відкриває людині можливість спілкування з Богом, а спілкування з Богом ― це спасіння.

– А яке воно, істинне християнство?

― Істинне християнство ― це дійсне розуміння Бога. Свята Церква заснована на догматах, основах віри, які дав нам Господь. Ми знаємо, що вони є істинними, бо Він сам розповів нам про себе, Яким є насправді. Дякуючи цьому, ми маємо правильне уявлення про Бога і можемо йти до істинного спілкування з Ним не з допомогою власної уяви, а через соборний досвід Церкви, через містичний досвід Таїнств ми отримуємо відчуття Бога. Ось це Богоспілкування дає нам можливість наблизитися до Нього, приймати в себе спасіння.

З іншого боку, самого лише знання догматів віри чи катехізису недостатньо. Бог відкривається, в першу чергу, чистим серцем, тим людям, які прагнуть Його знайти і хочуть завжди виконувати Його правду на землі. А відтак розколи і єресі, що мали місце у християнстві, є проявом того, що в певні періоди люди займалися чимось зовнішнім ― вони духом відходили від Христа, від Його заповідей, від тих євангельських основ, які дав нам Господь. Тому християнство завжди мало потребу відновлюватись. І на мій погляд, свято Торжества Православ’я ― це не лише перемога над єрессю іконоборства, це торжество внутрішнього відродження людини. Окрім зовнішніх проявів іконоборчого періоду, коли знову гналася істинна віра, проливалася кров мучеників, повстала проблема зіткнення духовного, містичного розуміння християнства і, скажімо так, християнства буденного. Примітивний рівень розуміння християнства чимось схожий на релігійні погляди сучасних протестантів, які говорять: «Так, Господь є, ми Його визнаємо, але живемо так, як нам живеться у цьому світі».

Таке віросповідання зіштовхнулося з принципом пошуку Бога. Істинний християнин завжди повинен бути трохи неспокійним. Він просто не може жити за схемою: «Я кожен день ходжу на роботу, дивлюся телевізор, їм, п`ю, сплю і нічого поганого не роблю». Це неможливо, бо Євангеліє завжди говорить нам про те, що людина постійно повинна знаходитися у процесі роботи над собою, неспокою, тобто духовного пошуку. Тому апостол Матфей і каже: блаженні голодні і спраглі на правду, бо вони наситяться (5:6).

Ці «спрага» і «голод» повинні бути в людині завжди. У цьому і є сенс― жадати Бога, завжди знаходитися в просторі пошуку любові до Бога, бажанні з’єднатися з Ним, знайти Його. Бо ті, хто заспокоїлись, залишаються за межами містичної області, де зустрічаються людина і Бог.

Ми повинні пам’ятати, що є християнами не лише тоді, коли прочитали «Вірую» чи переглянули сторінки катехізису, а в той момент, коли в нас перебуває живий Бог, і ми спілкуємося з Ним через своє серце. Кожного дня ми повинні шукати Христа мов найдорогоціннішу перлину, як говорить про Нього Святе Євангеліє.

– Цей пошук індивідуальний для кожної людини?

– Ми знаємо, що Церква Христова є цілісним організм, який складається з членів. Подібно до того, як наше тіло має багато клітинок,  при цьому кожна з них діє на своєму рівні, так і окрема людина має соборний досвід, але разом із тим потребує індивідуального спілкування з Богом, набуваючи особистого досвіду. Мені здається, що лише за умови такого поєднання вона матиме можливість вірно, точно і з найменшими помилками крокувати до Христа.

– І насамкінець хотілось би почути Ваші пастирські настанови перед неділею Торжества Православія?

– Я хотів би нагадати, що Торжество Православія – не є свідченням ненависті до наших ворогів, чи людей, які думають інакше. Навпаки ― це радість від розуміння того, що ми за допомогою Христа, Якого ми знайшли і ввійшли з Ним у тісне спілкування, отримаємо перемогу над своїми гріхами і над ворогом людського роду – дияволом.

Якщо такі думки перебуватимуть із нами, і буде правильне розуміння Торжества Православія, думаю, кожна людина відчує і те оновлення, яке повинно прийти до неї, і ту благодать, яку дарує їй Христос, і ту любов, яка буде народжуватися в її серці.

― Дякую за бесіду.

Матеріал підготувала Ірина Яковчук


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Торжество Православія — яке воно сьогодні?

Дізнайтеся, чому сучасний християнин «торжествує», коли перебуває у постійному неспокої, не уподібнюється протестантам і як оновлюється разом із Церквою.



Рубрики: Публікації | Інтерв’ю |

1581 переглядів / Коментарів: 0

Теги: Епископ Иларий (Шишковский) | Великий пост |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Найцікавіше з архівів сайту



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru