Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Точка зору



Технології без правил: про появу маніпулятивних психокорекційних методик під брендом «Православіє»
13 January 2012 14:54
Денис Таргонський

У християн свій світ, свій образ життя і розум, і слово, і діяльність свої.

                                          Макарій Єгипетський

Людина приходить у Церкву не тому, що прожила чималий кусень життя і щось правильне зрозуміла. Християнство набагато простіше наших висновків про дійсність. Людина стає християнином тому, що «не ви Мене обрали, а Я вас обрав» (Ін 15,16). У церкві немає місіонерських технологій по залученню людських і матеріальних ресурсів. Людина приходить у храм просто тому, що почула голос Отця.

Людина з’являється в житті Христа. А Він намагається проникнути у всі закутки нашої душі, тіла і духа, не здійснюючи при цьому «позитивного впливу на особистість». Він приймає нас у всій повноті того, чим ми живемо, і живе разом із нами, іноді навіть тоді, коли нам самим від себе страшно. З цією простою істиною я зустрівся в армії. В бурхливому ритмі «уставщини» я просто не встигав проводити звичні «на гражданці» сеанси психокорекції з НЛП. Крім того, в лівій кишені моєї «авганки» лежала завжди напоготові для цієї процедури «Діагностика карми» Лазарєва.

Користуючись технологіями «духовного вчителя», я кожну пилинку старався змітати  з поверхні свого глянцевого самолюбства

Однак бруду з мене виходило надто багато. Я не справлявся з собою, виснажувався від постійно огризливого самоаналізу та впадав у відчай. А в моїй правій кишені лежало маленького формату Євангеліє. Цю книгу я поклав туди чисто механічно, на призивному пункті, де його роздавали баптисти. В тяжкі хвилини я просто відкривав і читав те, чого не розумів, але від цього ставало легко на душі. Закінчивши строкову службу, я не міг не знайти автора цієї книги – Православну Церкву.

Моя поява у благодатному лоні Православ’я тільки підтверджує всю нелогічну істину християнства: щастя — це просто дар, а не досягнення. Всі наші наміри і звершення  тільки тоді мають хоч якусь ціну, коли вони направлені на те, щоб зберегти цей дар. У відповідь він преображає людину в подобу Божу. А для цього мало просто молитись і виконувати всі церковні настанови. Для цього необхідно ще й осмислено жити.

Ми звикли, що нас на кожному кроці кудись залучають, до чогось закликають, на щось радісне і «духовне» підсаджують. У нашого брата-сучасника вже просто звичка виробилась, що хтось повинен якісно і швидко задовольнити його потреби чи то в магазині, чи то в косметичному салоні чи… в церкві. Ми - діти сучасної культури, і нам здається, що кожна «авторитетна духовна організація» просто повинна гарантувати  щастя, задоволення, впевненість у собі.

Люди не можуть одне одному дати те, що може кожному окремо дати Бог. Однак «авторитети-гуманісти», духовні, так би мовити, «дистриб’ютори Божої організації на грішній землі» - гарантують. Вони розробляють всілякі методики, технології, тренінги особистісного росту, лідерські програми… для того, щоб замість щастя дати рівновагу та успіх. Замість реальної втіхи від присутності Бога в людині практикуються різноманітні техніки самонавіювання. Людина в гуманістичній філософії – це просто механізм. Замість душі – голова, що сприймає інформацію, яку за допомогою нервових рефлексів необхідно реалізувати в поведінці.

Сучасні психокорекційні технології по типу Лайфспрінг або Рейкі виходять у своїй методології з простого принципу – щастя людини заключається в досягненні бажаного

Існують тільки певні комплекси, кармічний бруд предків, чи якась пробоїна на рівні якоїсь чакри, – варто ліквідувати цю недоречність і щастя в кишені. Кожна організація пропонує свій унікальний метод, протиставляючи його загальновизнаним авторитетам.  Гарантуючи, за певну винагороду, швидкий і комфортний проїзд по «широкій дорозі» до омріяної цілі, вони підпорядковують духовну природу людини диктату пристрасті, якою вона насправді хворіє. «Своє власне бажання, – писав Ф.М. Достоєвський у своїх «Записках із підпілля», – ось це й є та сама вигода, котра ні в яку класифікацію не входить і від котрої всі системи і теорії розлітаються». Як тут не згадати відому аскетичну істину: біс дає для того, щоб взяти. Духовна деградація починається тоді, коли людина досягає свого.

Християнська етика говорить про те, що людина тільки тоді може мати свободу, коли буде залежною від Бога. Де релігія, там завжди свобода, там завжди Бог. Сучасні психокорекційні методики на один лад говорять одне й те ж: ви тільки тоді досягнете цілі, коли будете її бачити, коли будете вірити в себе. Людина потрапляє в тотальну залежність від своїх пристрастей. А де рабство – там  завжди релігія навиворіт. «У наші дні, – писав о. Георгій Флоровський ще на початку ХХ ст., – основне питання заключається не стільки в напрузі між «вірою» і «невір’ям», скільки в гострій суперечності між різними віруваннями».

Сучасні ньюейджерські течії та секти володіють повним арсеналом маніпулятивних технологій. Їх суть заключається в тому, щоб підпорядкувати краще, що є в людині, тим програмам і структурам, без яких клієнт у подальшому просто не зможе й кроку ступити. Для автора таких структур це завжди свіжий заробіток, а от для довірливого користувача це вже пожиттєве рабство.

У цих технологіях такі поняття як «Бог», «мораль», «духовність» є просто елементом у чітко продуманій маркетинговій структурі

Слова, здається, ті ж самі, але радикально спотворений їх смисл. Чому Господь, з однієї сторони, попускав іноді бісам визнати Себе за Христа, а, з другої, забороняв. Тому що біси є сліпим у своїй ненависті засобом в руках Божих. Він не хотів, щоб людина наслідувала бісів у цій сліпій покірності силі та всемогутності Божества. Він не хоче, щоб релігія перетворилась на сліпе, технологічно правильне виконання обряду, що гарантує певний результат. На жаль, люди дивувалися владі і можливостям Христа, а не Його унікальній особистості і безгрішному життю. Вони не хотіли вільно наслідувати це життя. Вони готові були поклонятися такому Христу, який володіє надприродними здібностями і ефективно вирішує проблеми.    

Ринок синтетичної, психологізованої «духовності» на сьогоднішній день досить успішно розвивається. Починаючи від відверто окультних НЛП або Сінельникова, закінчуючи християнськими сектами або навіть «православним» Альфа курсом чи Гармаєвим. При чому наша незрівнянна землячка Ольга Асауляк, засновниця «Школи Єдиного Принципу»,  ще й відішле вас  до Православної Церкви. Але, благословляючи в дорогу, скаже: «Це я вас в підготовчу групу посилаю, а серйозно вчитись приходьте вже до мене ».

Безліч «нових» психотерапевтичних методик, дистриб’юторських сіток і т. д. і т. п. уже встигли себе дискредитувати в очах сучасного суспільства. А що робити з товаром, який і викинути шкода і ще й заробити хочеться?  На нього просто ставлять бренд іншої фірми – «Православіє» і розкручують.

Такими махінаціями широко користуються всілякі «бабці» або «дєдушкі», що викачують яйцями перед іконами. Не відстають від часу також «благодатні старці» або «батюшки», яким наснилося, що вони можуть проводити сеанси вичиток і заодно полікувати від п’янства. Не менш популярними є культи по типу «Альфа курса» ігумена Євменія, що готовий прискореними темпами прямо на небо провести вас по «лествиці НЛП».  На кожний товар, як кажуть, є свій покупець.

Соціокультурний простір в якому живе сьогодні УПЦ потребує від християн особливого подвигу – мислення

Це необхідний для спасіння спосіб діяльності в благодатному середовищі Церкви: «Чи в вірі ви?» (2Кор 13,5). Чи нас просто накручують новими технологіями з зіпсованою репутацією на ефемерний позитив з американською посмішкою.

Не можна дивитися на людину в відриві від її духовних основ. Погляд під іншим ракурсом виходить із тих позицій, які закладені в гуманістичній, матеріалістичній у своїй суті, картині особистості. Гуманістична філософія бачить розвиток особистості і смисл життя людини в досягненні конкретно поставлених цілей. Про це ви можете прочитати в будь-якому філософському словнику.

Відірвавшись від релігії, вона розглядає особистість як частину виробничого процесу, як елемент у системі. Її щастя заключається в успішному функціонуванні цієї системи. Технологія роботи тут вимагає чіткої постановки цілі, чіткого планування дій і часу для швидкого і ефективного досягнення цілі. Перед нами класичні маркетингові ходи, які використовуються в MLM бізнесі. А в таких структурах, як відомо, успіх у досягненні поставленої мети є основним критерієм «духовності» людини. Головне помінялося місцями з допоміжним, і те, що було просто засобом, стало ціллю. «Все тимчасове не може бути самоціллю, немислиме як щось самодостатнє, – писав відомий російський філософ С. Франк, – або воно необхідне для чогось іншого і тоді має смисл, або воно пусте».

Сучасна людина контрабандою приносить в Церкву смак до такої «духовності»

Вона часто в обряді бачить механізм реалізації своїх бажань, а в Церкві гарант стабільності.  Але слід чітко розуміти, що в Церкві є конкретна сакральна межа. Переступивши її, ми не просто по-іншому мислимо чи висловлюємось, ми духовно падаємо. Ми стаємо рабами тих смислів, які закладені в термінологію і методологію сучасних «духовних» субкультур. Адже  ця термінологія має свою історію. Історію глибоких протиріч людини з Богом.  Слова і вислови по типу «ефективно керувати своїми здібностями», «необхідно бачити свою ціль і прагнути до її досягнення, тоді вам Бог допоможе» - не просто ріжуть слух. Їх дух тяготить душу.

Григорій Палама говорив, що Господь, втілившись, показав шлях у вічність для людини – це смирення. В перекладі з грецької слово «метод» означає «шлях». Однак ніяким  боком ми не зможемо притулити латку цих утопічних декларацій до «одягу Божества», як називають святі отці смиріння. Іншими словами, ця тема може працювати без Бога. Будь-яка технологія тільки тоді ефективна, коли в неї не вмішується Бог.

Православна Церква ніколи не була продуктивною частиною соціуму. Вона завжди відставала від  протестантської технічно оснащеної євангелізації суспільства. Господь не посилав своїх учнів творити добрі справи і змінювати світ. Він посилав їх проповідувати про Себе. Православіє – це таїнство перебування Христа в людині.  «За двадцять століть своєї історії, – пише сучасний богослов владика Іларіон (Алфєєв), – християнство не створило особливої соціальної доктрини, її моральне вчення завжди зверталося до окремої особисті, а не до шкіл, структур, соціумів».  Професійний еклезіолог священномученик Іларіон Троїцький писав про природу Церкви наступне: «В життя вступила не організація, а новий принцип, дух життя, принцип любові». Значить інші принципи діяльності християнина, окрім цих євангельських, знаходяться поза Церквою.

У Церкві сьогодні присутні люди, народжені новим часом.

Часто нам, зовсім новим людям, котрі приходять в древню апостольську Церкву здається, що вона дещо відстає від часу, що її чад так необхідно підтягнути

Духовний поступ людини не може визначатися такими константами як «час», «засоби», «ціль». Однак саме на цих  поняттях акцентує увагу безліч сучасних психокультів і «духовних вчителів». Знаменитий сподвижник св. Амвросія Оптинського ієромонах Клімент (Зедергольм) писав до своїх сучасників, друзів з інтелігенції: «Можна жити по-християнськи з посереднім пізнанням, але не з неправильним пізнанням і спотвореним поняттям, тому що по поняттю со-образується життя». 

Православна Церква сьогодні в культурному та інтелектуальному плані — просто поле неоране. І багато знаходиться всіляких орачів, яким часто кортить своє зерно закинути на ниву довіри її чад до її духовної традиції.

Втомлена від повсякденних технологій і методик сучасна молодь іде в православний храм за тим, на що надіється, а не за тим що запланувала. Людина по глибинній природі своїй прагне чуда, а не прагматичного ефекту від чергової безцінно-дорогої технології. І вона переживає там чудо зустрічі із Христом. Життя Церкви завжди насичене і цікаве. В нього необхідно вглядатися і вчитися. Досвід Церкви глибокий і неповторний, його необхідно переймати і преображатися. Проблема в Церкві не у відсутності сучасних методик, а в нашій ліності та косності, щоб черпати вже готове.

Церква завжди приймала у свої обійми все нове по-людськи добре і хотіла преобразити його в божественно-досконале. Суть церковної традиції заключається  не в тому, щоб впроваджувати нові технології для ефективнішої проповіді Православ’я, а  в тому, щоб зберегти вічне у завжди новому світі. «Покликання людини виражається не в тому, щоб підкоритися духу часу, а в тому, щоб час підкорити Духу Святому, що живе у нас»,– говорив один із корифеїв богословської думки ХХ століття святитель Ніколай Сербський.

Денис Таргонський


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Технології без правил: про появу маніпулятивних психокорекційних методик під брендом «Православіє»

Ринок психологізованої «духовності» на сьогоднішній день досить успішно розвивається. Починаючи від відверто окультних НЛП  і закінчуючи християнськими сектами або навіть «православним» Альфа курсом. Причому деякі психотренери ще й відішлють клієнта до Церкви на... «підготовчі» курси.



Рубрики: Публікації | Точка зору |

3582 переглядів / Коментарів: 2

Теги: психологія |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Системный підхід о. Владислава Діханова

Прикладом використання таких маніпулятивних технологій в церковному середовищі є діяльність о. Владислава Діханова в пмл "ФОМА". Полеміка навколо цього болючого питання ведеться на різних православних інтернет-ресурсах, зокрема розгорнуті коментарі представлені в контакті http://vk.com/club32483914 та на особистому сайті автора http://targonski.wordpress.com/

БИЗНЕСМЕН У ПСИХОАНАЛИТИКА

Приходит бизнесмен к психоаналитику(это теперь такой модный вид духовничества, культурная мода, у церкви психиатрами уворованный). Ну, психоаналитик сидит, выслушивает бизнесмена день, выслушивает два, три, неделю, месяц… Бизнесмен душу свою наболевшую изливает, темных демонов на свет Божий из бездн души извлекает и изгоняет. Платит психологу хорошо, но и время мозгокрут забирает у того почти все полностью. Морочит голову…

А у того ж и другие посетители есть, да и самому возле себя и по дому, что то надо сделать… И психоаналитик нашел выход. Один раз бизнесмен приходит к психологу, а тот ставит магнитофон на стол и поясняет: «Вы, тут, Виталий Геннадиевич, на магнитофон в микрофон мне свои мысли надиктуйте, душу свою наизливайте, а я вечером дома прослушаю, и на завтра вам (тоже надиктовав в магнитофон) дам свою следующую психологическую установку… а, то у меня так мало времени, так мало».

Ну, и ушел к другим клиентам. Бизнесмен, послушно, стал говорить на магнитофон… наговорил и ушел…

На следующий день опять встречаются. Психоаналитик приносит, как

 и вчера, магнитофон, ставил на стол, а бизнесмен (не лыком шит, тоже изобретателен!) приносит свой новейший шикарный диктофон, кладет на стол и говорит: «Вы, тут, включите, и ваш магнитофон, на мой диктофон пусть говорит свою психологическую установку мне… А, я побегу у меня, тоже времени нет. И так, прослушивая информацию вечерами, будем психологическими установками обмениваться!»

***

Знаменитый кардиохирург Николай Амосов говорил: «Бойтесь попасть в плен к врачам, но, через здоровый образ жизни ищите исцеление от болезней сами. Если сами найдете тропинку к здоровью, будете победителями!»

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Статті цього автора


Найцікавіше з архівів сайту
Проявление
23 April 2009




Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru