Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Інтерв’ю


Олег Янчук, начальник Департаменту кримінально-виконавчої інспекції та соціально-психологічної роботи з засудженими Державної пенітенціарної служби України


На святих образах — біль і страждання...
12 January 2012 20:36
Ирина Яковчук

У лаврській галереї «НЕФ» 12 січня відкрилась незвичайна виставка.

«Славімо Різдво Христове» — під такою назвою тут експонуються ікони з сумними ликами. Це — роботи засуджених.

Представляють виставку Церква та Державна пенітенціарна служба України. І ця несподівана співпраця — не для того, щоб показати, як «тюремники» проводять успішну виховну роботу. Держдепартамент з питань виконання покарань намагається донести послання суспільству.

Про що саме? — розповідає Олег Янчук, начальник Департаменту кримінально-виконавчої інспекції та соціально-психологічної роботи з засудженими.

Керівник такої структури, здавалося б, має бути суворим, жорстким і цинічним. Тим не менш у словах службовця — зовсім інший посил. Який саме — читайте в матеріалі.

Виховний принцип

Розвиток позитивних здібностей засуджених у тому числі й творчих здібностей ― обов’язкова складова будь-якої виховної роботи. І коли людина коли потрапляє в місця позбавлення волі, ми намагаємося знайти в ній ознаки позитивних якостей і розвинути їх.

Досвід проведення експозицій творчих робіт засуджених показав, що багато людей, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі,  мають талант до декоративно-прикладного мистецтва. Вони одразу потрапляють у поле зору вихователя як потенційні учасники творчих гуртків, їм створюються відповідні умови, і у вільний від роботи або навчання час (серед засуджених є підлітки, які проходять навчальний курс за програмою загальноосвітніх шкіл), вони займаються малюванням, різьбленням та іншими видами декоративно-прикладного мистецтва. Щоб стимулювати їх потяг до творчості, Державна пенітенціарна служба України, зокрема наш Департамент, постійно організовує конкурси творчих робіт на місцевому, регіональному, і, звичайно ж, центральному, рівні. Творчі змагання спонукають засуджених до проявів їх кращих здібностей.

Роботи засуджених ― це біль їхньої душі, крик про допомогу і прохання про прощення

Експозиції духовної тематики, на мій погляд, ― особливі. Вони мають додаткове навантаження: люди не просто змагаються у виготовленні творів художньо-прикладної творчості, у власних мистецьких виробах  вони розкривають свій внутрішній світ.

Якщо говорити про загальне враження від виставок робіт засуджених, воно неоднозначне, бо більшість творів виражають біль і страждання. З психологічної точки зору це можна зрозуміти: люди, які займаються виготовленням таких робіт знаходяться у місцях позбавлення волі, вони відбувають покарання. Через засоби мистецтва, і завдяки роботі священників, які є в кожній установі, вони йдуть до покаяння. Я б сказав, що зображення на картинах, той внутрішній біль і страждання, ― це переосмислення засудженими свого життя, недобрих вчинків, більше того ― крик про допомогу, прохання про прощення.

Люди каються. Можливо, вони не можуть зробити це іншими засобами, не можуть про це відкрито сказати, цілком можливо, що в минулому, вони вчинили тяжкі злочини, пов’язані з убивством, але ті, хто відбуває покарання, хочуть показати суспільству, що вони відчувають біль,  якого завдали людям.

Біль, який є в їхній душі і вони мабуть пробачити і одночасно показати, що в них в середині щось є.

Люди приходять на виставки, бо їм цікаво знати: що ж можуть намалювати засуджені?

Якби працівники пенітенціарної системи й наші співгромадяни не підтримали цей поклик, що його відчули засуджені, ми б не досягли своєї мети, коли експонували творчі роботи засуджених.

Експозиції організовуються не для того, щоб показати, як добре ми співпрацюємо з Церквою чи проводимо успішну виховну роботу. Так ми намагаємося донести послання суспільству хоча б тієї невеликої кількості людей, що відбувають покарання, через вияв їх творчих здібностей.

З точки зору художньої цінності, техніки виконання чи інших мистецьких критеріїв, звичайно ж, картини (більшість експонатів ― саме твори образотворчого мистецтва) не можуть конкурувати з роботами професійних художників. Люди приходять на них подивитись, бо їм цікаво знати: що ж можуть зобразити громадяни, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Відвідувачі виставок завжди сприймають творчі роботи засуджених по-іншому, вони фактично приходять подивитись в очі їх авторам, аби відчути, що штовхнуло засуджених на скоєння кримінальних вчинків.

Нам постійно ставлять запитання: чому виставка присвячена великому радісному святу, Різдву Христовому, а лики образів ― сумні; композиція твору відповідає святу, а настрій картини ― ні.

За кожним мистецьким виробом, навіть не високохудожнім, стоїть конкретна людина з її кримінальною долею і болем

Для працівників тюремних установ за мистецьким виробом стоїть конкретна людина, яку він знає, знає її життя й кримінальну долю.

У нас були випадки, коли відвідувачі виставок неповнолітніх дітей, випадково потрапивши на експозицію, очікували побачити на ній високохудожні твори. Вони підходили до нас зі словами: «Ми не можемо зрозуміти. Що це за дитячий садок? Такі дитячі малюнки. Що ви тут показуєте?».

Я запропонував таким відвідувачам поспілкуватись із керівником з виховної служби, яка також була присутня на заході. І коли вихователь розповіла про долю дитини, яка намалювала картину, що зовсім не вразила відвідувача своєю високохудожністю, розповіла, чим займалася ця дитина, що вона вчинила і взагалі, як жила ― тоді наш відвідувач подивився на «дитячий садок» іншими очима.

Думаю, головна цінність виставки «Славімо Різдво Христове», мабуть, в тому, що за цими картинами відвідувачі бачать інших людей. І це дуже добре. Адже малюючи святий образ, засуджений не може думати про щось погане, через творчість він намагається говорити про щось хороше.

Після ознайомлення з експозицією у більшості відвідувачів виникало бажання будь-чим допомогти засудженим: починаючи від схвального відгуку аж до придбання картин, щоб перерахувати кошти її автору. Проте у нас із митцями є попередня домовленість: вони надсилають роботи, для того щоб у подальшому їх передати до будинків-інтернатів, спеціалізованих шкіл. Вони про це знають, пишуть письмові згоди, таким чином намагаючись зробити щось хороше для суспільства.


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Олег Янчук, начальник Департаменту кримінально-виконавчої інспекції та соціально-психологічної роботи з засудженими Державної пенітенціарної служби УкраїниНа святих образах — біль і страждання...

Які ікони пишуть засуджені і чому їх експонує Державна пенітенціарна служба України, — Олег Янчук.



Рубрики: Публікації | Інтерв’ю |

2191 переглядів / Коментарів: 1

Теги: православіє у тюрмах |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Найбільша проблема в нас в

Найбільша проблема в нас в Україні - не робота з засудженими, а сама судова система. Поки вихователь в колонії почне шукати в людині щось позитивне, нелюди в погонах виб'ють все, разом зі здоров'ям.

Поки в нас в Україні винних у скоєнні злочину не розшукують, а "призначають", поки, що знайти одного злочинця, відбивають нирки трьом невинним, поки міліція вривається до хати без пред'явлення жодних документів...

Всі ці виставки - окозамилювання!

P.S. Адміністрація сайту може не друкувати мого коментару, як такого "що суперечить офіційній політиці". Але соціологи вже кілька років б'ють на сполох: кожен третій з опитаних громадян України стикався з перевищенням працівниками міліції службових повноважень (безпосередньо, або хтось з його рідних чи друзів).

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Статті цього автора


Найцікавіше з архівів сайту



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru