Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Інтерв’ю
Про Соборність, розколи та «формулу успіху» України – єпископ Філарет (Кучеров)
26 January 2013 20:26

Інтерв’ю єпископа Львівського та Галицького Філарета (Кучерова) для програми «Люстрація» телеканалу «ЗІК», що вийшла в ефір 20 січня 2013 року, в День Соборності та Свободи України, та присвячена темі Соборності нашої держави.

– У чому духовний зміст поняття Соборності держави?

– Для того, щоб говорити про Соборність держави, спочатку треба сказати про Соборність як таку. Ми знаємо, що принцип Соборності – це  принцип Церкви, який бере свій початок з часу Вселенських  соборів. Згодом, цей принцип  став трактуватися значно ширше, охоплюючи весь уклад життя, комплекс морально-етичних норм всередині спільноти.

– Чи є нинішня Україна Соборною державою?

– Дивлячись на те, що ми розуміємо під цим поняття, відповідаючи на це запитання. Якщо говорити про Державу як цілісний організм,  звичайно, Україна є Соборною  державою. Якщо говорити про соборність суспільства, в якому цей принцип повинен охоплювати весь уклад життя суспільства, а головне – морально-етичні принципи, думаю, що – ні, Україна не є Соборною державою. Соборність – це прагнення до єдності, але ні в якому разі не до розділення. Соборність — це цілісність, внутрішня повнота, безліч, зібрана силою любові у вільну й органічну єдність.

– 22 січня 1919 р. Злуку Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки освячували священики. Але Україна тоді не здобула державної Самостійності. Чому?

– У всі часи існувала глибока християнська благочестива традиція: все, що починала людина у своєму житті, відбувалося за молитвою Церкви і благословення священика. Звичайно, і в той час, коли відбувалася історична подія, люди прагнули до єдності і підносили свої молитви, щоб Господь благословив людські наміри. Але, на жаль, не все залежить від священика, багато помилок люди роблять самі на власний розсуд. Адже до Церкви звертаються тоді, коли справа вже зроблена і щось в житті відбулось ненормальне. Господь закликає нас до морального життя. Він говорить: «Йди, і більше не гріши…», - але ми йдемо і знову повторюємо гріхи. Так відбувалось і в ті часи, так відбувається і сьогодні.

Якщо говорити в історичному контексті, напевно, було дуже мало часу усвідомити, що відбулося, та відтворити об’єднану  державу не тільки політичним рішенням, але й всіма державними актами і, в першу чергу, про об’єднання армій ЗУНР та УНР. Тому військова катастрофа, що почалась  восени 1919 і в 1920 роках призупинила утворення держави актами та законами.  Під час бойових дій уряди держав та військове командування ЗУНР та УНР дбали передусім про свої регіональні інтереси. На жаль, це об'єднання виявилось нетривким, і невдовзі історія розпорядилась так, що окремі частини українських земель знову опинились у складі різних держав.

Військові дії, як ми знаємо з історії, закінчились підписанням 21 квітня 1920 року Варшавського договору, згідно з яким, за визнання Польщею Директорії УНР, очолюваної С. Петлюрою, та надання військової допомоги проти більшовицьких урядів Росії та України. Польщі передавалася Галичина, Холмщина, Підляшшя й Західна Волинь.

– Чи теперішні вітчизняні політики працюють для Соборності України?

– Кожна людина індивідуальна, ми бачимо чимало наших політиків і можновладців, які намагаються щось робити заради єдності, але, на жаль, є  й таки, для кого свої інтереси вище інтересів єдності держави, національної безпеки та єдності суспільства.

– Якими повинні бути вітчизняні політики (як повинні працювати?) для блага громадян України? І для Соборності, зокрема?

– З історії ми знаємо, що Акт Злуки був давньою  історичною необхідністю і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації.

Мені здається, сьогодні так само вся наша спільнота, а не тільки політики повинні усвідомлювати прагнення наших батьків і прадідів. Коли людина буде відчувати відповідальність за своє життя і життя наших ближніх і далеких, тоді вся наша робота і буде направлена на консолідацію суспільства, а національно-політичні процеси в Україні будуть відбуватися за принципами соборності.

– Ваше ставлення до тези, що кожен один вітчизняний політик є віддзеркаленням виборців, які за нього проголосували?

– На мою думку, ця теза невірна. Якби виборці виховували політика перед тим, як його обирали, можна сказати, що людина впливала на життєву позицію політика. Звичайно, людина обирає за принципом близькості до себе і свого світогляду, але це не є таким чітким дзеркальним відображенням.

– Кому вигідно, щоб держава Україна не була справді Соборною?

– Багато кому. Нашим політикам, іншим державам. Немає серед людей єдності, не буде стабільності в державі і суспільстві.

– Чи впливає на реальний стан Соборності України те, що громадяни України є представниками різних релігійних конфесій?

– Впливає! Я би сказав – суттєво впливає. З розділенням Церков руйнується принцип соборності. Соборність – одне з головних понять Святої Київської Русі, яке має основу в християнському вченні про Церкву, яке присутнє в Нікейському Символі віри: «Вірую у святу, соборну і апостольську церкву». Соборність в християнській традиції розуміється як церковне єднання християн в любові, вірі і житті. Як правило, в церковному розколі немає єдності, а часто і християнської любові.

За вченням Церква не обмежується ніяким місцем, ні часом, ні народом, але містить у собі істинно віруючих усіх місць, часів і народів. Соборна, Кафолічна або Вселенська Церква  за простором  призначена обіймати собою всіх людей, де б вони не мешкали на землі.

За часом Церква призначена приводити до віри в Христа всіх людей і існувати до кінця віку.

За своїм устроєм Церква не зв'язується ні з якими умовами цивільного простору, які вона вважала б для себе необхідними, ні з якою певною мовою чи народом.

Ось давайте, виходячи з цього вчення, і подумаємо, як може впливати Церква на Соборність держави. Церква розділена за політичним принципом. Ось тут можна повернутись до питання, що треба робити політикам, щоб зміцнювати Соборний устрій держави? Треба припинити втручатись у життя Церкви.  Нас завжди хочуть розділити за різними принципами. Держава стає дуже  слабкою, коли вона розділена політично, національно, релігійно.

– 22 січня – День Соборності України – так і не став для громадян держави визначним святом. Чому? Що мусить статися, щоб Україна стала справді єдиною Соборною державою?

– На мою думку, люди не відчувають єдності, принаймні, між регіонами. Кожний регіон більше думає про свої інтереси. Навіть і Галичина, ми не можемо сказати як би жив наш край в ЗУНР, якою би це була держава, я так говорю, тому що дехто жаліє за ЗУНР. Але ми мусимо жити реаліями нашої Української Держави.  «Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Іісусі» (Гал. 3:28). Треба її любити, народ наш, традиції, тоді цей день буде великим святом, яке буде нагадувати людям, що треба оберігати єдність держави і суспільства.

– Може запорукою гідного життя громадян теперішньої України є розділ теперішньої держави на дві частини?

– Я не зрозумів цього запитання. Це ствердження, що запорукою гідного життя є розділ? Звичайно, ні, розділ не може бути запорукою навіть у сім’ї, не говорячи про державу. Вона, на жаль, у нас розділена не на дві частини. В Соборності держави  не треба убачати розділення політичного чи конфесійного. Треба дивитись набагато глибше. В нас Галичина, Буковина, Закарпаття, Крим, і всі хочуть бути самостійними.

– А, може, теперішнє населення держави України не гідне жити у самостійній державі?

– А чим відрізняється теперішнє покоління від покоління наших предків, завжди існує тенденція покращення всього, що оточує людину. Наші батьки прагнуть щоб ми жили краще, ніж  вони і наші діди. Ми хочемо щоб наші нащадки жили благополучно і не бачили злого. Я вважаю, що громадяни України гідні високого звання Українців і гідні жити в самостійній державі.

– Тоді, можливо, запорукою територіальної єдності і цивілізованого рівня життя громадян держави Україна може стати федералізація?

– А що таке є територіальна єдність? Що ця система не належить до статусу незалежної держави? Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У ХVIIІ - на початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами – Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях кращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.

– У чому «формула потенційного успіху» держави Україна та її громадян?

– Запорукою благополучного життя України та її громадян є життя за моральними принципами, життя за совістю та у любові до людей.

Програма «Люстрація», телеканал «ЗІК»

Сайт Львівської єпархії


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Про Соборність, розколи та «формулу успіху» України – єпископ Філарет (Кучеров)

Бесіда з керуючим архієреєм Львівської єпархії вийшла в ефір на телеканалі "ЗІК" у День Соборності та Свободи України.



Рубрики: Публікації | Інтерв’ю |

1908 переглядів / Коментарів: 0

Теги: Єпископ Філарет (Кучеров) |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Найцікавіше з архівів сайту



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru