Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Історія в деталях



Пасія – молитовна згадка Страждання Спасителя: чому деякі православні проти?
19 March 2012 14:05
Богдан Жулковський

У дні Великого посту, коли Церква готується до найвеличнішого свята зі свят – Пасхи Христової, православні храми «переоблачаються» зі світлих тонів у темні, у них лунають вже не урочисті, а скорботні піснеспіви, що допомагає віруючим зосередитись на «покаянному характері» великопісних служб.

Однією із таких служб є Пасія (з латинської мови «passio» – «страждання», «страсть»), під час якої прочитуються уривки з Євангелія про Хресні Страждання Іісуса, а також проспівуються окремі піснеспіви із богослужінь Великої П`ятниці та Великої Суботи і виголошується проповідь. Про Пасію немає згадок у церковному Уставі (Типіконі), адже вона була запроваджена на Русі значно пізніше останнього.

Проте історія Пасії сягає давніх часів

Цей різновид богослужінь виник у IV столітті на латинському заході, як богослужіння передпасхальної (Страсної) седмиці, де згадувались події останніх днів земного життя Христа: зрада Іуди, суд над Іісусом і Його Розп`яття. Вона являла собою сольне читання уривків з Євангелія з окремими мелодичними широко розспівними вставками, що підкреслювали ключові моменти тексту. Такий тип Пасії існував у Західній Церкві протягом тисячі років, навіть після її відокремлення від Вселенської Церкви.

Через три століття після «вселенського розколу», псалмодійний тип католицької Пасії змінився на респонсорний, що був заснований на принципі діалогу між солістом (євангелистом) і хором (точніше, «репліками натовпу»). З часом відбулась персоніфікація учасників Пасії – відокремились партії Іісуса Христа, апостола Петра, зрадника Іуди, Понтія Пілата, що призвело до секуляризації і відокремлення «світського» типу Пасіонів від «церковного».

Класичним зразком респонсорного типу Пасії, проте не у католицькій, а в протестантській традиції, є «Пасіони» німецького композитора Генріха Шютца, написані ним у 1665–1666 роках. Респонсорний тип Пасії – найстійкіший, адже він найкраще відповідав особливостям католицького і протестанського богослужінь.

Наступний західний різновид Пасії – мотетний – виник у ХVI столітті, з появою протестантизму і реформ Мартіна Лютера. У них весь канонічний текст давався у хоровому викладі й обов`язковим елементом Пасіонів було введення у них протестантського хоралу. До речі, сам Мартін Лютер був автором 34 протестантських хоралів, більшість з яких збереглися до наших днів. У той же час відбувається введення інструментального супроводу в Пасії, адже до того вона виконувалась акапельно. Класичний зразок мотетного типу – «Пасіони» нідерландця Якова Обрехта.

Четвертий і останній тип західних Пасіонів – ораторіальний – виник у XVII столітті, як синтез респонсорного і мотетного типів, і кристалізувався у наступному XVIII столітті. Такі твори виходили за межі католицького чи лютеранського богослужінь, тому виконувались на концертах або ж навіть мали театральні постановки. Класичні зразки ораторіального типу – «Пасіони за Матвієм» і «Пасіони за Йоаном» геніального німецького композитора, капельмейстера та органіста Йоганна Себастьяна Баха.

Ораторіальний тип Пасіонів не завершив свій розвиток у творчості Баха, а отримав подальший розвиток у творчості інших композиторів. Так, у 1794 році видатний австрійський композитор Йозеф Гайдн пише ораторію «Сім слів Христа на Хресті». Французькі композитори другої половини ХІХ століття Сезар Франк і Шарль Гуно пишуть дві одноіменні ораторії «Іскуплення» про Страждання Христа.

У ХХ столітті, під значним впливом католицизму, відроджується інтерес до «світського типу» Пасіонів. Відомі «Пасіони за Лукою» польського композитора Кшиштофа Пендерецького, «Страсті за Іоаном» російської композиторки Соф`ї Губайдуліної, «Страсті за Марком» шведського композитора Фредрика Сикстена і ораторія «Страсті Христові» українського композитора Олександра Козаренка. На основі сюжету про страждання Спасителя у сімдесятих роках минулого століття виходить рок-опера Ллойд Уеббера і Томаса Райта «Іісус Христос – Суперзірка».

До жанру «світських пасіонів» звертались і сучасні православні композитори

Так, видатний естонський композитор Арво (Арефа) Пярт, духовне чадо знаного архімандрита Софронія Сахарова, пише «Страсті за Йоаном», а єпископ (нині митрополит Волоколамський) Іларіон (Алфєєв) – «Страсті за Матвієм». Останній твір у минулі роки прозвучав у Києві, Донецьку, Вінниці, Львові та деяких інших великих містах України. Особливістю цих «Страстей» є те, що у них поєднались західні традиції католицьких, лютеранських і світських Пасіонів із православним догматичним вченням і традиціями православної Пасії. Вони складаються з уривків Євангелія про останні дні земного життя Спасителя, читані «lectio solemnis» солістом, між якими розміщені піснеспіви із православних богослужінь Великої П`ятниці і Великої Суботи, виконувані хором.

У ХVII столітті, коли і на Сході, і на Заході особливий акцент у християнській духовності ставився на переживанні Страстей Господніх, Пасія потрапляє на київські землі та південно-західну частину Русі. Помилковим є твердження, що цьому сприяла Берестейська унія і вплив католицизму. Навпаки, Пасія на Русі була введена як антипод західним Пасіонам, котрі починали розповсюджуватись на її землях завдяки поширенню унії. До речі, приблизно в той же час на північній Русі набула великої популярності анонімна книга «Страсті Христові», якою ще досі користуються старообрядці.

Автор православної Пасії – святитель Петро (Могила), митрополит Київський, склав її «Чин», який був вперше надрукований у 1702 році в Києво-Печерській Лаврі, як додаток до богослужбового Уставу. А з кінця ХІХ – початку ХХ століття цей новий різновид богослужіння поширюється з південно-західної Русі та на територію північної Русі.

Пасія складається із читань уривків з Євангелія про Страждання Спасителя та православних піснеспівів Страсної П`ятниці і Страсної Суботи

І завершується проповіддю. До її «послідування» входять ірмоси третьої, шостої і дев`ятої пісень канону Великої Суботи «Волною морскою», написані ще у VIII – IX століттях візантійськими подвижниками преподобним Космою, єпископом Маюмським, та інокинею Кассією. Сюди ж входить тропар Шостого часу Великої П`ятниці «Спасение содеял еси» і прокімен з Вечірні цього ж дня «Разделиша Ризы моя себе», текст якого взятий із Псалтиря царя і пророка Давида. Завершується Пасія стихирою «на цілування Плащаниці» з Утрені Великої Суботи «Приидите ублажим Иосифа Приснопамятнаго».

На Пасіях прочитуються уривки з Чотирьох Євангелій, на основі яких потім священнослужитель виголошує проповідь про Хресні Страждання Іісуса Христа. Так, на першій Пасії прочитується 26 і 27 глава Євангелія від Матвія, на другій – 14 і 15 від Марка, на третій – 22 і 23 від Луки, на останній – 18 і 19 від Йоана.

До сучасної православної Пасії входить і Акафіст Страстям Христовим, написаний святителем Інокентієм (Борисовим), архієпископом Херсонським і Таврійським, видатним православним богословом ХІХ століття.

Особливістю цього Акафісту є відсутність у ньому «хайретизмів», тобто відсутність у його ікосах слів «Радуйся», замість яких постійно вжите звернення до Спасителя – «Іісусе». До речі, такий же прийом характерний ще для окремих акафістів, зокрема «Акафіста Іісусу Сладчайшому».

На жаль, сьогодні ми можемо чути висловлювання окремих ультраконсервативних «православних», що  Пасію потрібно викоренити з богослужбового ужитку

Мотивацій, як правило, дві: 1) Пасія є запозиченням західного лютерано-католицького обряду; 2) Пасія породжує екзальтованість, емоційність, зайві «душевні пориви», яких не повинно бути у православному богослужінні.

Щодо першого, то у православній Пасії відсутні будь-які форми чи жанри католицьких чи лютеранських Пасіонів, а присутні лише канонічні богослужбові твори зі Страсної Седмиці. Щодо останнього, то як можуть уривки з Євангелія чи «Акафіст Страстям Христовим», котрий друкується у багатьох православних Молитвословах, чи окремі піснеспіви з Постної Тріоді створювати екзальтованість? Пасія, як і кожне православне богослужіння, а особливо Божественна літургія, впливає на вірян благодатно, а не екзальтовано. На кожній Літургії ми згадуємо «Хрест, Гроб, Триденне Воскресіння» Спасителя (слова з таємної молитви священнослужителів перед Возношенням Дарів).

Кожен свідомий православний християнин повинен співпереживати Розіп`ятому Христу, повинен, згідно словам преподобного Іоанна Дамаскіна, розпинатися і бути похованим разом із Христом, щоб третього дня разом із Ним воскреснути (Пасхальний канон: пісня 3, тропар 2).

Саме тому останній піснеспів Пасії «Приидите ублажым» завершується словами, зверненими до Спасителя, в яких закладена основа віри – «Покажи нам и славное Твое Воскресение». Адже ми віримо не лише у Христа Розіп`ятого, але й у Христа Воскреслого і Прославленного.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Сходите на Пассию…


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Пасія – молитовна згадка Страждання Спасителя: чому деякі православні проти?

Про Пасію немає згадок у Типіконі, адже вона була запроваджена на Русі значно пізніше останнього. Проте історія сягає давніх часів, а сьогодні доводиться чути, що Пасію потрібно викоренити з богослужбового ужитку. Мотивацій, як правило, цілих дві…



Рубрики: Публікації | Історія в деталях |

4541 переглядів / Коментарів: 2

Теги: Великий пост |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Щиро дякую автору за цікаву

Щиро дякую автору за цікаву статтю! Можливо, Ви можете порадити якусь літературу, де більш детально викладений матеріал про цей різновид православного богослуження?

дякую автору статті! Просто і

дякую автору статті! Просто і зрозуміло викладено!

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Статті цього автора



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru