Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Святі та подвижники благочестя
Пам’ять двох Іоанів
25 November 2011 15:06
Протодиякон Миколай Лисенко

Святий Іоан Милостивий

Чи може любов до знедолених бути безмежною? 25 листопада Православна Церква звершує пам’ять людини, яка власним життям відповіла на це запитання – а саме – святителя VII століття Іоана, Патріарха Олександрійського, який за цю любов отримав від сучасників ймення «Милостивий». Його діяльність сміливо може бути застосована сучасною Православною Церквою як зразок благодійної діяльності. Тільки-но зійшовши на патріарший престол, він прикликав церковних економів та дав їм таке доручення: «Обійдіть місто і перерахуйте господарів моїх».

Здивовані тим, що в Патріарха Церкви можуть бути якійсь невідомі господарі, економи перепитали: «Хто ж ці твої господарі, Владико?» На що Патріарх відповів: «Це ті, котрих ви звете вбогими та злидарями; вони – мої господарі, бо воістину можуть посприяти мені в досягненні головної мети мого життя – спасіння душі, та ввести мене до Вічних Осель».

«Якою мірою міряєте, такою мірятимуть і вам»

Виконуючи доручення, економи нарахували понад 7 з половиною тисяч людей, яким за розпорядженням Патріарха щоденно надавалося усе необхідне для щоденного прожитку. Окрім цього, тричі на тиждень Святитель обходив міські лікарні та турбувався про кожного хворого. Народ знав, що Іоанн – справедливий суддя, і тому за правдою всі йшли не до суду, а до свого Предстоятеля.

Розуміючи, що не кожен нужденний може з легкістю звернутися до нього, Патріарх розпочав кожні середу та п’ятницю приймати усіх бажаючих біля дверей храму. «Якщо для мене ніколи не заборонений вхід до Господа Бога мого, і в молитві я розмовляю із Ним, та прошу, чого хочу, то чому ж мені не дозволити безперешкодно приходити до мене моєму ближньому, та розповідати мені про власні потреби? Адже нам слід боятися прогнівити Того, хто промовив: «Якою мірою міряєте, такою мірятимуть і вам».

Святий Іоан не відмовляв жодному у допомозі. Якось один жебрак попросив у нього милостині. Отримавши гроші, жебрак переодягнувся та знову попросив у святителя допомоги. Іоан впізнав його, проте віддав свою пожертву. Тоді жебрак і втретє підбіг до єпископа, не показуючи свого обличчя. Іоанн і тепер добре впізнав його, але запитав самого себе: «Чи не Христос зараз випробовує мене?», після чого знову подав милостиню, наставивши жебрака смиренним словом.

Відомо, що святий Іоан понад усе боявся когось образити. Він завжди відповідав смиренно, а в випадку непорозумінь перший просив пробачення.

Святий Іоан Златоуст – великий благодійник бідних

«Коли ти повернешся додому, коли ляжеш на ложе, коли в домі твоєму буде влаштовано пишний бенкет і розкішну трапезу, згадай бідного і нещасного, котрий, подібно до псів, іде провулками крізь бруд і морок, та повертається звідти часто не додому, не до жінки, не на ложе, а на кучу сіна, подібно до псів, що лають усю ніч…»

Ці слова належать святому, пам’ять якого Православна Церква звершує 26 листопада – великому святителю та чудотворцю Іоану Златоусту. Проповідник і богослов, керманич церкви, аскет і подвижник, а ще – великий благодійник бідних – саме таким запам’ятався він сучасникам.

Свято шануючи заповідь турботи про ближніх, він забезпечував харчуванням та усім необхідним до трьох тисяч жебраків під час перебування на Антіохійській кафедрі. Ставши Предстоятелем Константинопольської Церкви, Златоуст лише збільшив свою благодійну діяльність, чітко структурувавши її та направивши на неї величезні церковні кошти. За різними даними, до 10-ти тисяч мешканців Візантійської столиці було охоплено турботою та отримувало харчування і прилисток за часів перебування архієпископа Іоана Хризостома на кафедрі, з якої вороги святителя зміщували його багато разів.

Справа в тім, що принциповість Іоана в дотриманні Євангельських заповідей не завжди подобалась тогочасній правлячій еліті, яку святитель часто відкрито звинувачував у розбещеності – особливо цариці Євдоксії. Тож саме за її наказом вирушив Іоан 404 року у своє останнє заслання. Дощового вересневого дня року 407-го, по дорозі до Абхазького півострова Піцунда, знаходячись біля селища Комани, що в 15-ти кілометрах від Сухумі, святитель Іоан, важко хворий та знеможений подорожжю, вклонився мученику Василіску Команському, який постраждав за Христа в тому містечку у 308 році. «Не сумуй, брате, завтра ж будемо разом!» – звернувся до святителя Василіск, з’явившись йому у тонкому сні. Підбадьорений, Златоуст наступного дня прийняв святе Причастя, після чого мирно відійшов до Бога. Останніми його словами став вислів, який відтоді підхопив увесь християнський світ – «Слава Богу за все!».

Іоан любив правду. Він говорив її всім, як простолюдину, так і імператору.

Розгадка таємниці ймення святителя, якого ще за життя назвали Хризостом, або ж – Златоуст – полягає в тому, що Господь від дитинства наділив цього святого надзвичайним даром слова. Якось під час проповіді одна жінка, вражена силою його промови, вголос назвала Іоана Златоустом. І з того часу народ підхопив це ймення.

Своїми золотими словами та прикладом святого життя Іоан Златоуст багатьох язичників та юдеїв просвітив світлом Христової віри. Не було для жителів Антіохії та Царгороду більшого задоволення ніж слухати їх златоустого проповідника. Іоан любив правду. Він говорив її всім, як простолюдину, так і імператору.

Тому було у Іоана чимало ворогів, які прагнули зігнати його з єпископської кафедри. Вони постійно зводили на нього несправедливі наклепи. Проте щоразу, коли святому Іоану заподіювалися образи, Бог тяжко карав всіх ворогів святого праведника, а сам він ніколи не тримав на них образу. «Якщо хочеш бути насправді смиренним, – повчав Святитель, – то не будь лагідний з одними та зухвалий з іншими, а будь лагідний з усіма, не зважаючи, чи то друг, чи ворог, великий або малий».

До нашого часу дійшло чимало повчань та молитов, які були складені святителем Іоаном. Проте найціннішою його спадщиною є впорядкована ним Свята Літургія, яка щодня відправляється у Божих храмах.


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Пам’ять двох Іоанів

25 та 26 листопада Церква вшановує пам'ять тих, чия любов до знедолених була безмежною, чиї золоті слова і приклад просвітили світлом Христової віри багатьох язичників та юдеїв. Святий Іоан Милостивий та святий Іоан Златоуст.



Рубрики: Публікації | Святі та подвижники благочестя |

1808 переглядів / Коментарів: 0

Теги: вшанування святих |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Статті цього автора


Найцікавіше з архівів сайту



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru