Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Історія в деталях
Мілош Велімірович – американський дослідник візантійського і слов`янського церковного співу
26 June 2013 20:28
Богдан Жулковський

В літургічному житті Православної Церкви богослужбовому співу належить одне з найважливіших місць. В ієрархії церковної писемності гімнографія знаходиться одразу за Священним Писанням і є невід`ємною частиною Священного Передання.

Інтерес до вивчення архаїчного пласту сакральної монодії з`явився у ХІХ столітті, як на Сході, так і на Заході. На ниві дослідження давнього літургічного співу трудились церковні ієрархи, культурні та громадські діячі, богослови та музикознавці.

Визначною постаттю в музичній медієвістиці другої половини ХХ століття був американський музикознавець, православний серб Мілош Мілорадович Велімірович (1922 – 2008). Науковець п`ять разів приїздив на Україну, де читав лекції та виголошував доповіді на Міжнародних конференціях і симпозіумах, зокрема в Києві та Одесі.

Протягом усього життя доктор Мілош Велімірович проявляв інтерес до давнього українського церковного співу, як Києво-Руського періоду, так і його подальшої рецепції, товаришував із відомими українськими дослідниками літургічної музики.

Нещодавно виповнилось п`ять років із дня смерті науковця. Цій даті присвячуємо нашу публікацію про нього, оскільки для широкого загалу постать Мілоша Веліміровича залишається невідомою. Сподіваємось, що інтерес до наукових праць вченого проявиться серед українських музикознавців, регентів, літургістів та усіх, хто цікавиться уставним літургічним співом – мистецькою окрасою православних богослужінь.

Праці науковця користуються широкою популярністю у США і Канаді, Польщі та Німеччині, Італії й Франції, Росії, Україні, інших країнах світу

Ім`я видатного американського музикознавця-медієвіста сербського походження професора Мілоша Мілорадовича Веліміровича (1922 – 2008) вже давно отримало світове визнання. Праці науковця користуються широкою популярністю у США і Канаді, Польщі та Німеччині, Італії й Франції, Росії та Україні, інших країнах світу.

Мілош Велімірович був у Києві в 1989, 1991, 1998, 2005 роках, в Одесі – у 2000 році. Варто відзначити його багаторічну наукову і дружню співпрацю із професором Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського Ніною Герасимовою-Персидською, позитивний відгук на автореферат кандидатської дисертації, присвяченої київському наспіву, Олени Шевчук (Київ, 1999), схвальну рецензію на Каталог українсько-білоруських нотолінійних Ірмолоїв (Ірмологіонів) XVI – XVIII ст. Юрія Ясіновського (Львів, 1996).

Літургічний спів, котрий Велімірович чув з перших років життя, у подальшому зіграв неабияку роль у формуванні його наукових зацікавлень

Доктор Мілош Велімірович народився 12 грудня 1922 року в Бєлграді – тогочасній столиці Югославії (в теперішній час – це столиця Сербії). Хлопчик був первістком у сім`ї лікаря Мілорада Веліміровича та вчительки фортепіано Десанки Йованович. З раннього дитинства брав участь у богослужіннях, звершуваних його дідом – священиком Сербської Православної Церкви. Літургічний спів, котрий Велімірович чув з перших років життя, у подальшому зіграв неабияку роль у формуванні його наукових зацікавлень. З шести років він почав опановувати гру на скрипці у класі Йована Зорко, а згодом – на фортепіано під керівництвом Дари Несторович. Закінчивши гімназію у 1941 році, вступив до Бєлградського університету, проте з початком Другої Світової війни був змушений покинути навчання. Під час війни створив джаз-бенд, який виступав з невеликими концертними програмами для сербської молоді у німецько-фашистських концтаборах.

Продовжив студії в музичній академії як скрипаль (у П. Стояновича) та піаніст (у Є. Крстич), а після війни – як композитор (у М. Логара) та музикознавець. Паралельно навчався в Бєлградському університеті на філософському факультеті, де опановував знання з історії візантійського мистецтва (у професора Г. Острогорського). Брав участь у наукових експедиціях з каталогізації та реставрації фресок у сербських і македонських монастирях. Певний час був асистентом професора А. Лорда (Гарвардський університет, США), котрий збирав мусульманські пісні та епічну поезію.

У 1952 році, по завершенні навчання у Бєлграді, Мілош Велімирович, як «graduate student», їде до США, де поглиблює знання у Гарвардському університеті. Його науковим керівником став музикознавець Отто Ґомбоші (історія музики, палеографія), а педагогом з композиції – Вінстон Пістон. Вивчав контрапункт у Р. Томпсона та музику англійських верджиналістів і бібліографію у С. Таттла. У 1953 році здобув звання магістра мистецтв, а наступного року розпочав серйозні студії над історією візантійської музики і палеографії у видатного візантініста, учня Ґвідо Адлера та Арнольда Шенберґа, Еґона Веллеса. Під керівництвом Веллеса й за сприяння стипендії «Dumbarton Oaks» захистив дисертацію «Візантійські елементи у старослов`янському церковному співі», що згодом була видана у вигляді монографії і не втратила своєї актуальності донині.

Мілош Велімирович провадив викладацьку діяльність у Йєльському університеті, був професором університетів у місті Медісон (штат Вісконсіа) і місті Шарлотсвілл (штат Вірджинія). Упродовж трьох років завідував кафедрою музики та музикознавства. Читав загальні музично-історичні курси і спеціальні, зокрема, «Вступ до науково-дослідницької праці» та «Історію візантійської і слов`янської літургічної музики». У 1963 – 1964 роках займався дослідженням нотованих і ненотованих богослужбових рукописів із скрипторіїв деяких Афонських монастирів та монастиря апостола Іоана Теолога на острові Патмос, як стипендіат фондів Морса і Фулбрайта. Брав участь у Міжнародних конференціях в США, Югославії, Болгарії, Польщі, Росії, Україні. В 1993 році вийшов на пенсію, залишаючись професором університету і продовжуючи працювати як музикознавець-медієвіст. У 2004 році отримав звання почесного професора знаного в світі Афінського університету. Помер 18 квітня 2008 року в місті Бріджвотер (штат Вірджинія).

Особливу увагу присвятив слов’яно-руському Ірмологіону, жанру ірмосів і канонів

Основною сферою музикознавчої діяльності професора Мілоша Веліміровича було дослідження греко-візантійської сакральної монодії та її слов`янської рецепції (сербської, болгарської, давньоруської). Він займався транскрипціями невменних нотацій. Особливу увагу присвятив слов’яно-руському Ірмологіону, жанру ірмосів і канонів; здійснив спробу транскрипції канону великомученику Димитрію Солунському, автором якого, ймовірно, був слов’янський просвітитель Мефодій. Мілош Велімірович описав літургічні рукописи Афонських монастирів, острову Патмос, Сербії, звернувши при цьому особливу увагу на їх зміст (зокрема, виділив дві редакції Ірмологіону: повну та скорочену). Підтвердив тезу Ервіна Кошмідера про існування двох структурних типів Ірмологіону: «КаО» (де ірмоси розміщені в порядку канонів, що є більш характерним для візантійської традиції) і «OdO» (де ірмоси розміщені в порядку пісень, що більш типово для слов`янських манускриптів). Досліджував персоналії окремих візантійських піснетворців (Феоліпта Філадельфійського, Іоана Ватаца, Петра Пелопонеського та Іоана Ласкаря).

Серед учнів професора Мілоша Веліміровича – знані музикознавці-медієвісти, дослідники візантійської та слов`яно-руської музики й палеографії, теоретики і практики давнього церковного співу. Зокрема, монахиня Іоанна (Джоан) Роккасальво – дослідниця «простопінія» – особливого одноголосного церковного співу, що сформувався у ХІХ – ХХ столітях на Закарпатті. Ось як висловився один із найкращих учнів Мілоша Веліміровича Ґреґорі Маєрс у пам`ять про вчителя: «Я мав велику честь навчатися у професора Мілоша Веліміровича в університеті штату Вірджінії та й, зрештою, після того. Він був дивним та надихаючим викладачем, неймовірним вченим і великим другом». Доктор Ґреґорі Артур Маєрс присвятив світлій пам`яті свого професора монографію «A Historical, Liturgical and Musical Exploration of Kondakarnoie Pienie» (Софія, 2009).

На честь Мілоша Веліміровича також опубліковано два випуски збірника наукових статей «Гимнология» Московської консерваторії. Юрій Ясіновський декілька років тому видав у Львові короткі відомості про Веліміровича із повною (до 1993 року) бібліографією його наукових праць та статтю з нагоди його 80-ліття. Статті про Мілоша Веліміровича є в низці енциклопедичних видань: «Музичній Енциклопедії Ґроува» – Паули Морґан (Нью-Йорк); «Православній енциклопедії» (науковому виданні РПЦ) – Ірини Лозової (Москва); «Українській музичній енциклопедії» –  Олени Шевчук.

Більшість наукових праць Мілоша Мілорадовича Веліміровича та велика кількість листів зберігається у приватному архіві його колишнього учня Ґреґорі Маєрса у Ванкувері (Британська Колумбія, Канада). Окремі праці Веліміровича, серед яких його опублікована докторська дисертація, є в Україні: у Києві, в приватних бібліотеках Ніни Герасимової-Персидської та Олени Шевчук; у Львові, в Інституті літургіки Українського Католицького Університету; у Володимирі-Волинському, в бібліотеці автора цієї статті.

Російськомовна стаття Веліміровича про давній слов`яно-руський церковний спів міститься у збірнику на честь 1000-ліття Хрещення Русі (РПЦЗ; Нью-Йорк – Джорданвілль, 1988). Декілька статей вченого (з українським резюме) надруковані на сторінках Наукового вісника Національної музичної академії України імені Петра Чайковського.


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Мілош Велімірович – американський дослідник візантійського і слов`янського церковного співу

Протягом усього життя доктор Мілош Велімірович проявляв інтерес до давнього українського церковного співу, товаришував із відомими українськими дослідниками літургічної музики.

Нещодавно виповнилось п`ять років із дня смерті науковця.



Рубрики: Публікації | Історія в деталях |

2891 переглядів / Коментарів: 0

Теги: спочилі | Церква і культура |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Статті цього автора



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru