Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Люди Божі
Марія, що любила світ
10 March 2010 12:04

«Глубокочтимая Княгиня, молитвенно приветствую Вас и Ваших родных с Новым годом и сердечно желаю доброго здоровья и душевного мира. Вся наша жизнь есть комом ожиданий и надежд: все думают люди о дальних и лучших грядущих годах, мечтая… Что принесет нам 20-й год ХХ столетия, ни один смертный не знает, все сокрыто в воли Всевышнего... Мы знаем только то, что наше счастье всецело зависит от исполнения Закона Христа Спасителя… Раб Христа – грешный священник Александр Руданский».

Цей лист від священика з села Чукова отця Олександра був останнім, якого пошта принесла в палац княгині на Новий 1920 рік. Це було 14 січня за новим календарним стилем, а через 6 днів, 20 січня, княгиню, її дітей та рідних було вбито.

 

Княгиня Марія Щербатова ― славний нащадок родів Потоцьких і Строганових

Тривожним був той рік, хоча Різдвяні і Новорічні свята в палаці завжди святкувались весело і урочисто. Це було свято для всіх дітей Немирова, де кожен малюк отримував подарунок переважно практичного призначення – чоботи, черевики, пальта, шапки тощо, плюс солодощі. І зараз у Немирові живе останній свідок і учасниця того різдвяного дійства – Олена Климентівна Брилінг. Її батько був кучером у княгині, тому вся родина була знайома володарці Немирова. У 1919 р. трирічна Оленка отримала від княгині справді царський подарунок – ляльку. Лялька з-за кордону була зросту дівчинки, а коли та міцно притискала її до себе, лялька… промовляла слово «МАМА».

Мамою стала для Немирова й сама княгиня Марія Щербатова, славний нащадок родів Потоцьких і Строганових. Вона народилася 17 жовтня 1857 року. Наприкінці 1870-х взяла шлюб з князем Олексієм Григоровичем Щербатовим і отримала у посаг немирівський маєток. Молода енергійна княгиня переїхала сюди з Петербурга в 1887 році та заходилася господарювати, розбудовувати Немирів. На її запрошення прибули іноземні спеціалісти різних галузей. Чеському архітектору Іржі Стібралу зобов’язаний Немирів своїми кращими архітектурними пам’ятками. Насамперед, це перлина міста – палац княгині (тепер лікувальний корпус санаторію «Авангард»), критий ринок з льодовнями, лазня та багато інших житлових будинків, промислових та господарських споруд.

Завдяки турботам княгині у місті будувались і діяли електростанція, спиртовий та цукровий заводи, лікарні, дитячі притулки, вузькоколійна залізниця, чимало невеликих фабрик, кустарних майстерень і мануфактур. Несла службу пожежна дружина, велася телефонізація міста і навіть готувався проект трамвайної лінії. «Местечко наше, благодаря стараниям местной землевладелицы, с каждым годом принимает все более и более благоустроенный вид и в этом отношении уже теперь далеко оставляет за собою многие уездные города Юго-Западного края. Не говоря уже о том, что все лучшие улицы его замощены, теперь на нескольких особенно людных улицах введено электрическое освещение, в скором времени на месте, где раньше собирались ярмарки, разведен будет владелицею парк под самым местечком, и это, конечно, немало послужит к его украшению», ― писала тогочасна газета «Киевлянин».

Наслідуючи традиції меценатства свого діда Болеслава Потоцького, княгиня продовжувала утримувати своїм коштом чоловічу й жіночу гімназії, лікарні, притулки, допомагала всім нужденним, хто до неї звертався (а прохачі приходили кожного дня). Вона була почесною попечителькою багатьох навчальних закладів на Поділлі. Маючи православний храм у своєму палаці, княгиня надавала щедрі пожертви й довколишнім церквам. У роки Першої світової війни вона обладнала у своєму палаці шпиталь для поранених земляків на 200 ліжок, де разом з донькою були сестрами милосердя (самі ж вони у цей час жили у невеличкому флігелі). Спеціально призначені люди зустрічали у Вінниці санітарні поїзди з фронту, відбирали з них немирівчан і селян з навколишніх сіл, пересаджували їх на вузькоколійну лінію, везли до Немирова. Чимало жінок у місті, отримуючи платню від княгині, шили й прали білизну й одяг для шпиталю. І це знає, пам’ятає Немирів.

«Величезний зріст, краса дійсно княгині, характер невгамовний… Дочка її Сандра (Олександра) мала вигляд героїні з роману. Прекрасна, чарівна, добра й лагідна… Син княгині Марії Діма (Володимир) був типом вічного студента. Тільки техніка, а особливо електротехніка, його й цікавила», – такими бачили княгиню та її дітей сучасники.

  
«Вороги народу»

«Вороги народу» – такої думки були про них представники нової, радянської влади. У січні 1920 року в Немирів увійшов підрозділ Червоної Армії, до лав якого вступив такий собі Андрій Лісовий, селянин із села Хвостовець. Цей нероба і п’яниця давно був відомий своїми здирствами і конфліктами з княгинею. Після чергової пиятики Лісовий та ще троє червоноармійців, яких він підмовив, вивели серед ночі 20 січня 1920 року Марію Григорівну, доньку Олександру та родичку Можайських з Вороновиці Марію Олексіївну Гудим-Левкович і розстріляли в парку, поблизу палацу. Вони ж смертельно поранили Ольгу Столипіну. Того ж дня було вбито сина княгині Володимира.
Звістка про загибель Щербатових сколихнула весь Немирів і околиці. Поховали їх усіх у монастирі з належною шаною і жалобою, у червоних трунах як мучеників…
 
Свою любов, своє життя
Княгиня вклала в майбуття:
В палац і парк. І горді всі,
Що бачать пам’ятник красі.
 
Марія, що любила світ,
Залишила по собі слід.
А що залишить кожен з нас,
Коли піде з життя в свій час?
 
О.П. ЧАЙНІКОВ, м. Немирів
 

 

Матеріал надано газетою «Одигітрія»

 


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Марія, що любила світ

До 90-річчя з дня загибелі княгині Марії Щербатової – благодійниці Немирова.



Рубрики: Публікації | Люди Божі |

3149 переглядів / Коментарів: 0


Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Найцікавіше з архівів сайту
Баба Шура
26 March 2007




Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru