Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Слово пастиря
«Крещається раб Божий Артур-Роман», або Про подвійні імена
30 November 2012 12:30
Протоієрей Олександр Монич

Кожен, хто хоч раз у житті був у храмі Божому і брав участь у таїнстві Хрещення, міг переконатися в силі і необхідності цього таїнства в нашому житті. Ми не будемо зараз писати про всі – віро і морально важливі сторони цього таїнства, проте у двох словах зупинимося на головному, щоб зрозуміти суть статті.

Церква декларує, що в таїнстві Хрещення новонароджена або ж доросла людина, котрі стають учасниками таїнства по вірі хресних батьків, а дорослі за своєю власною вірою, відрікаючись від «сатани і його справ», стають Христовими, тобто де-юре стають подібними до Христа. Новохрещений член Церкви не є автоматично спасенним від гріхів, чи то виправданим до кінця свого життя. Таке міркування є оманливим і помилковим. У таїнстві Хрещення людині дається як сíмя, як зáродок благодать Духа Святого, з чим у результаті свого життя людина покликана стати іншою, кращою і ближчою до Бога.

Крім усього іншого, Церква наголошує і вчить ще про одну своєрідну істину таїнства Хрещення. Охрестившись, людина покликана стати іншою, і допомагає їй у цьому її власний Ангел Хранитель, її сила віри і волі.

Це все, короткі уривки з догматичного вчення Церкви…


Тема ж нашої статті – це парадоксальне явище в літургічному житті Православної Церкви Закарпаття, коли новохрещеним на настирливе, наполегливе прохання родини священнослужитель дає подвійне, а то й потрійне ім’я. У читача одразу виникне, як мінімум, кілька гострих питань. А чому не можна? Це ваші ж священики так роблять! Нехай буде собі за паспортом Артур, а в храмі Роман тощо.

Бііменне життя – це нормально чи ненормально? Кому і для кого потрібні ці неоновинки?

Можливо, це ми так хочемо, щоб наша дитина так називалася? Що це – мода, вплив часу, повернення до часів нехрещеної Русі, пережиток минулого...

Спочатку про мінуси. По-перше, людина, яка вважає себе свідомо віруючою і православною (тобто правильно славячою Бога), ніколи у власному житті, а тим більше в області своєї віри і життя свого маленького чада, не допустить такий конфуз. По-друге, невже ми є неоязчниками у прямому сенсі цього слова? По-третє, навіщо тоді взагалі хрестити дитину, яка буде зі своїх пелюшок жити за подвійними, нами ж встановленими стандартами? Можливо, дитина виросте і колись скаже: «А чому Ви, мамо чи тату, мене так назвали, я ж цього не хотів, чи не хотіла»! А які прикрі і незручні ситуації виникають, коли дитинку рідні приводять до таїнства Причастя? Як причащати? Артур чи Роман? Це просто несинітниця, ближча до рубрики «без коментарів»! Одного разу взагалі принесли дитину до Причастя і назвали два її імені, та й ще добавили весело, це так у храмі назвали, а вдома ми ще хлопчика називаємо так то і так то... Отакої. Три імені! Навіть грецька і єгипетська міфології не додумалися до такого!

Кожне ім’я — це окрема людина і окремий індивід! Окремий! Виходить, у нас живуть дві, а то й три індивідуальності?! Тобто, хто я насправді: Артур, Ростислав чи, може, Михайло? Це просто жах! Як тут бути?

Шляхом простих логічних роздумів у просторі церковного вчення, які базуються на здоровому глузді і вірі в Христа Бога, можна констатувати факт неохристиянства в нашому суспільстві.

Хтось заперечить, мовляв, деякі апостоли мали подвійні імена

Наприклад, Савл-Павел і т.д. Так, це правда, але Савл, був Савлом до навернення у Християнство! По-друге, він не був із дванадцяти! По-третє, його ім’я Савл після навернення до Христа ніколи пізніше не згадувалося. І в історію Християнства він увійшов як Павел.

Це ж було і з князем Василем-Володимиром та іншими, хто приймав віру Христову. Вони назавжди ставали іншими, Христовими. І це виражалося як у внутрішньому житті, так і в зовнішньому імені. Вірніше, навіть інше зовнішнє ім’я виражало інше життя по Христу. Якщо можна так сказати, старе ім’я було клеймом старого, гріховного життя, а нове – нового!

Що тоді несе в собі сучасне подвійне ім’я? Виходить, крім моди, своєрідного «шаблону», нічого суттєвого! А можливо, ми, шановні читачі, стаємо на рельси старих переконань і віри, яка панувала до Христа? Тоді навіщо нам це таїнство Хрещення — заради подвійного імені, і все? Хрещення – це більше ніж нове подвійне, а то й потрійне ім’я, це потрібно глибоко усвідомити, інакше — все даремно і пусті слова без змісту!

І ще одне. Дуже цікаво, хто ж буде відповідати на Страшному Суді за особистість "Артур-Ростислав"? Це ж наше життя і наші вчинки, вони ж одноосібні.

А тепер про примарні «плюси» подвійності

Нехай, все-таки, моя дитина носить ім’я Артур у простому світі, а в храмі носить ім’я Роман. Так буде модно, зручно, так всі роблять. Так всі роблять! А якщо всі у воду, то і я… Така логіка нелогічна. А потім, всі — це хто: мої близькі, родичі? Можливо, ви перші станьте на захист правої вірі, перші скажіть – ні! Це буде важко, зі скрипом дверей, але достойно в очах Божих і зміцнення вашої власної віри в Христа, як Бога. Це буде ваша перемога над собою і своїми примхами. Через такі, здавалося б, маленькі перемоги люди стають ближчими до Бога!

Цікавий факт пов’язаний з іменами є в скандинавських країнах. Там немає взагалі прізвища у людей. У них прізвищем є ім’я твого батька. Уявіть, які б прізвища були в наших дітей у скандинавських країнах? Язик зламаєш….

Попри все ми не торкаємось тут й іншої теми – значень імен, їх змістовного навантаження і взагалі ім’ялогії, яка є своєрідним вираженням життя кожного із нас.

Важко і болісно писати про це все, але факт є фактом. Нам потрібно змінюватися, і робити це потрібно негайно і кардинально. Або ми з Христом, або ми не з Христом. Сірого немає в Християнстві — є чорне і біле.

Будь-які ухили вправо чи вліво — це наша фантазія, наші думки, наші «вибаганки». Наші, а не Христові… На жаль.


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

«Крещається раб Божий Артур-Роман», або Про подвійні імена

Кожен, хто хоч раз у житті брав участь у таїнстві Хрещення, міг переконатися в силі цього таїнства. Тому дивно спостерігати парадоксальне явище в літургічному житті Закарпаття, коли новохрещеним на настирливе прохання родини священнослужитель дає подвійне, а то й потрійне ім’я.



Рубрики: Публікації | Слово пастиря |

7409 переглядів / Коментарів: 1

Теги: церква і суспільство |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Надзвичайно суперечлива

Надзвичайно суперечлива стаття. Лише емоції. Факти притягнуті за вуха. Якщо починати свої судження фразою "Спочатку про мінуси", значить у подальшому повинні розглядатися й "плюси" (справжні, а не примарні). А де ж тоді вони? Чи запитає дитина у батьків про те, що вони без її згоди дали подвійне ім'я - не знаю. Вона може й про одинарне ім'я таке запитати. А стосовно апостолів, то під яким ім'ям згадується у Святому Письмі Симон-Петро-Кифа? Та це все лише зовнішні атрибути. Значно серйозніше стоїть питання про те, скільки індивідуальностей живе в нас, якщо ми носимо подвійне, а то й потрійне ім'я!!! Це що, потуги виведення якоїсь нової теорії психічної залежності індивіда від кількості літер у паспорті??? Ану, спробуйте відгадати, скільки індивідуальностей було в Отто Едуарда Леопольда фон Бісмарка чи в Еріха Марія Ремарка. Ну, вони не були православними, а от Зиновій Богдан Хмельницький ним був! Проте найбільше "прошибає" питання: то яке ж ім'я буде причащатися, а потім і тримати відповідь перед Господом на Cуді? До цієї статті я вважав (бідолаха нетямущий), що причащаються (як і тримають відповідь) люди. Аж ні - імена! Пропоную свій варіант: після Суду одне ім'я йде до раю, а друге - до пекла! От лише залишається незрозумілим, куди душа піде...

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Статті цього автора


Найцікавіше з архівів сайту



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru