Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Церква і суспільство
«Князя Оскольда можна вважати "предтечею" Хрещення Русі»: відбувся круглий стіл в день пам'яті першого князя-християнина
16 July 2013 12:46

З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира відбувся науковий круглий стіл, присвячений Дню пам’яті блаженного Великого київського князя-християнина Оскольда.

У круглому столі взяли участь науковці, церковні, культурні та громадські діячі, які 15 липня зібралися в Національній парламентській бібліотеці України у Києві.

Зокрема, були присутні представники від Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина УПЦ та МОН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту історії України НАН України, Інституту археології України НАН України, Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, Національної академії мистецтв України,  Київської православної богословської академії УПЦ КП, Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, Національної парламентської бібліотеки України, Міжнародної академії богословських наук, Голосіївської районної державної адміністрації у м. Києві, Товариства пам’яті князя Оскольда (м. Київ), Київської «Просвіти» тощо. 

Організаторами заходу виступили Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, духовно-навчально-науковий комплекс УПЦ та МОН України «Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія – Карпатський університет імені Августина Волошина», Національна парламентська бібліотека України, Міжнародна академія богословських наук, Київська міська «Просвіта» та Товариство пам’яті князя Оскольда (м. Київ). 

Відкрив засідання наукового круглого столу заступник Уповноваженого Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, проректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина УПЦ та МОН України, віце-президент Міжнародної академії богословських наук, професор архімандрит Гавриїл (Кризина), який передав учасникам заходу благословення від Предстоятеля УПЦ, Блаженнішого Митрополита Володимира на проведення заходу з нагоди Дня пам’яті блаженного Великого князя київського Оскольда (Миколая у хрещенні), а також розповів, що Блаженніший Митрополит Володимир щиро вболіває за відродження традиції вшанування цього першого київського князя-християнина і мученика за віру Христову.

Також вітання учасникам круглого столу, архімандрит Гавриїл передав і від Уповноваженого Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, ректора Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, президента Міжнародної академії богословських наук, професора архімандрита Віктора (Бедя), який із-за хвороби не зміг безпосередньо прийняти участь в даному науковому заході, хоча і був одним із ініціаторів його проведення.

Зокрема, на переконання архімандрита Віктора (Бедя): «блаженний Великий князь київський Оскольд (Миколай у хрещенні), що походив із правлячої династії київських князів Кия, є видатною особистістю в історії Українського державотворення та Церковного будівництва, святе ім’я якого не заслужено було забуто (затерто) в історії з ідеологічних причин.

Слід пам’ятати, що після прийняття Оскольдом християнства, з його княжої волі та благословення Святішого Фотія, Патріарха Константинопольського у 862 (3) році було засновано Київську Митрополію, 1150-річчя якої ми відсвяткували минулого року. Митрополію – спадкоємницею якої на сьогодні є Українська Православна Церква.

Тепер, з волі Господа Бога, коли Україна відновила свою тисячолітню  державність, а Українська Православна Церква відродила свій первинний канонічно-правовий статус  незалежності в управлінні з широкими правами автономії, ім’я блаженного князя-християнина Оскольда-Миколая заслужено повинно бути повернуто до сонму українських святих та до алеї історичної слави видатних державних і церковних діячів українського народу». 

Представник Уповноваженого  УПЦ з питань вищої освіти і науки, наголосив, що слова «відродження» та «традиція» у цьому питанні є ключовими. «Ми не повинні вигадувати щось нове, але маємо відроджувати ті наші церковні традиції, які були втрачені»,  зазначив архім. Гавриїл.

За його словами, давньоруські літописи (зокрема Іоакіміський літопис) вже на початку ХІ ст. називали князя Оскольда блаженним та мучеником, а його пам’ять до «революції» 1917 р. щорічно відзначалася Православною Церквою саме 15 липня, на свято Покладання Ризи Божої Матері у Влахерні, яке безпосередньо пов’язане з походом київського князя Оскольда на Константинополь і його наверненням до християнства через чудо саме із Влахернською Ризою Божої Матері.

Тому саме у цей день до більшовицько-комуністичного перевороту 1917 року, представники Православної Церкви щорічно у Києві здійснювали до Оскольдової могили урочисті хресні ходи за участі єпископату, духовенства і пастви і служили там молебні та панахиди за першого київського князя-християнина і мученика за віру Христову блаженного Оскольда-Миколая.

Тож проведення, починаючи з 2010 р., таких заходів з ініціативи УПЦ саме 15 липня стає вже усталеною практикою та проявом відродження забутої церковної  та історичної традиції духовного життя українського народу.

За словами представника УУБА-КаУ УПЦ, сьогодні мова має йти не стільки про нову канонізацію князя-мученика Оскольда-Миколая, скільки про відновлення традиції його церковного пошанування як блаженного і мученика, про що ми довідуємось з історичних джерел, і яку згодом було забуто і втрачено. Тож архімандрит Гавриїл висловив сподівання, що така традиція таки буде відроджена в Україні, і князь Оскольд вшановуватиметься всіма православними українцями як блаженний мученик за православну віру Христову.

Співголова «Товариства пам’яті князя Оскольда» Сергій Шумило розповів про етапи становлення християнства на Русі, починаючи від князя Оскольда і закінчуючи торжеством віри за св. князя Володимира, який утвердив християнство на Русі на державному рівні.

За словами Сергія Шумило, процес християнізації Русі неможливо вмістити чи обмежити в одну дату, в один рік і тим паче день. «Це був довготривалий процес, який тривав понад століття. Розпочався він зі знайомства русів під проводом Оскольда із силою християнства під стінами Констянтинополя в 860 році, продовжився за часів його наступників – князів Ігоря, св. Ольги та Ярополка, і завершився за св. Володимира у вигляді офіційного Хрещення Русі.

Тож Оскольда справедливо можна вважати «предтечею» Хрещення Русі, адже без початку за часів його правління християнізації Русі могло б не статись і подальшого поширення та утвердження християнства за св. Ольги і св. Володимира», - переконаний дослідник.

За його словами, досить символічним є той факт, що за давньою київською церковною традицією пам’ять князя Оскольда вшановується 15 липня, потім вшановується 24 липня пам’ять святої блаженної княгині Ольги і вже після цього 28 липня вшановується пам’ять святого князя Володимира Київського. «Таким чином вибудовується певна церковно-історична ієрархія, відповідно до етапів становлення християнства на Русі», - каже Сергій Шумило.

В ході наукового круглого столу також виступили й інші науковці, культурні та громадські діячі. 

Так народний художник України, академік Національної академії мистецтв України та професор Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва Володимир Прядка презентував присутнім намальовану ним велику картину, присвячену хрещенню Оскольда, а також макет розробленого ним пам’ятника первопросвітителю Русі князю-мученику Оскольду, який він пропонує встановити у Києві навпроти станції метро «Арсенальна». 

Доктор філософських наук, академік Академії наук вищої школи України, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені та провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України Дмитро Степовик озвучив пропозицію ініціювати перейменування однієї з вулиць Києва на честь князя Оскольда. А доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тетяна Воропаєва розповіла про підготовку на базі університету наукового збірника, присвяченого християнізації Русі за часів князя Оскольда. Прозвучали й інші виступи та повідомлення.

Після активного обговорення, учасники наукового круглого столу наголосили, що у 2015 році сповнюється 1155 років від часу походу на Константинополь у 860 році блаженного Великого князя київського Оскольда (Миколая у хрещенні) із правлячої династії київських князів Кия, прийняття ним у той період християнства та ініціювання створення у 862 (3) році Київської Митрополії. Тому вирішено ініціювати проведення консультацій та роботу з підготовки щодо відзначення цього історичного ювілею у 2015 році на церковному та державному рівні.

Прес-служба УУБА-КаУ

 


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

«Князя Оскольда можна вважати "предтечею" Хрещення Русі»: відбувся круглий стіл в день пам'яті першого князя-християнина

Символічно, що за давньою київською церковною традицією пам’ять князя вшановується 15 липня, потім 24 липня – пам’ять св. княгині Ольги і вже після цього 28 липня  св. князя Володимира. 



Рубрики: Публікації | Церква і суспільство |

1617 переглядів / Коментарів: 1

Теги: Хрещення Русі | УУБА-КаУ | Оскольд | 1025-річчя Хрещення Русі |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Тепер, з волі Господа Бога,

Тепер, з волі Господа Бога, коли Україна відновила свою тисячолітню державність, а відродила свій первинний канонічно-правовий статус незалежності в управлінні з широкими правами автономії, ім’я блаженного князя-християнина Оскольда-Миколая заслужено повинно бути повернуто до сонму українських святих та до алеї історичної слави видатних державних і церковних діячів українського народу». Создается впечатление, что "відновлення свєї тисячолітньої державності" и "первинний канонічно-правовий статус незалежності в управлінні з широкими правами автономії Української Православної Церкви" является самым главным событием в жизни православного человека. Мне кажется, попытка доказать инаковость украинского православия от русского, даже на примере варяжского князя Аскольда выглядит нелепо, особенно на фоне таких одиозных идеологов филаретовского раскола партноменклатурного "философа" Степовика.

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Найцікавіше з архівів сайту



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru