Глава Синодального відділу «Церква і культура» ігуменя Серафима (Шевчик)
«Господи, дай цим людям розуму, щоб вони нарешті прийшли до покаяння!» – ігуменя Серафима (Шевчик) 17 August 2012 17:45
Блюзнірський вчинок на Майдані Незалежності, винуватиці якого, знову-таки, учасниці Femen, прокоментувала глава Синодального відділу Української Православної Церкви «Церква і культура» ігуменя Серафима (Шевчик).
Висловлюючи своє ставлення до вчинку цих жінок, матінка Серафима зауважила, що найбільше засмучує те, що ця кричуща подія – наруга над найголовнішим християнським символом – сталася у дні Успенського посту, який ми починаємо з поклоніння Животворящому Хресту Господньому.
14 серпня ми святкуємо Винесення Чесних Древ Хреста Господнього, що в народній традиції називається першим Спасом, і цього дня в кожному храмі виноситься Хрест, а ми, віруючі, вшановуємо та вклоняємося йому.
«Тобто саме на цьому тижні, який ми можемо назвати Хрестопоклонним, сталася така страшна подія – блюзнірство над Святим Хрестом, на якому постраждав за наші гріхи Спаситель і який символізує спасіння людства від гріха і смерті, – підкреслила глава Синодального відділу «Церква і культура». – Тому наруга над головною християнською святинею – це душевна рана для кожного християнина».
Як помітила ігуменя Серафима, коли в радянські часи чинили наругу над святинями – руйнували храми, знімали і спилювали хрести, це викликало жах, осуд. А тепер такі речі відбуваються в період, коли начебто повернуто свободу совісті, коли віруючі можуть вільно відвідувати храми.
Якщо, наприклад, на цвинтарях творять наругу над могильними хрестами, держава оцінює це як злочин, а родичі спочилих сприймають таке як наругу над священною пам’яттю сім’ї, як паплюження усього святого, що є в людини.
Але є ще один аспект, на якому акцентувала увагу матінка.
«Цей спиляний дерев’яний хрест було встановлено на тому місці, де в часи жорстоких політичних репресій тисячі людей прийняли мученицьку смерть, – додала вона. – Мабуть, пішовши на той відчайдушний крок, ті жінки не подумали, що плюндрують пам'ять справжніх праведників, сповідників, які заради віри, своїх ідеалів ішли на плаху. Їхня пам'ять для нас священна. Навіть на державному рівні у нас встановлені дні пам’яті жертв того кривавого терору, а 18 серпня ми якраз вшановуємо пам'ять жертв сталінських репресій. І саме напередодні цього дня було вчинено таку наругу.
Розпочалося все з Софійської дзвіниці, а закінчилося сатанинським вчинком. Саме сатанинським – не побоюся цього слова. Тому що, коли молодь смажить яєчню на Вічному вогні чи залазить оголеною на дзвіницю великої святині, словами Святого Письма, вона не знає, що творить.
Думаю, що кожен українець дасть у своїй душі оцінку тому, що відбулося, а громадськість винесе своє судження про подібні акції. Але, по-перше, за тих, хто чинить таке, треба молитися, як молився Господь за тих, хто Його розпинав: «Прости им, Господи, ибо не ведают, что творят». А по-друге, осмислення вчиненого зробить нас тверезішими. Можливо, таке сталося, щоб сліпі побачили, а зрячі зрозуміли, що вони сліпі. Господи, дай цим людям розуму, щоб вони нарешті прийшли до покаяння!»
«Господи, дай цим людям розуму, щоб вони нарешті прийшли до покаяння!» – ігуменя Серафима (Шевчик) 
Версія для друку
Post new comment