Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » З глибини душі


Фото из архива Кафедрального собора УПЦ в честь Воскресения Христова


«Даруй его Церкви Твоей Святой!»
14 November 2011 15:13
Тамара Рябкова

Как тяжело видеть больного, близкого по крови и духу человека, и знать, что ты никак не можешь ему помочь! Особенно, если это – Пастырь, который, знаем, молился за всех нас. Причем, так просил Господа о наших нуждах, что по его слову почти сразу исполнялись любые прошения.  

Чудо по расписанию

В пятницу, 11 ноября, в храме Всех святых, что на месте строительства Свято-Воскресенского Кафедрального собора, были и день особенный, и ночь необычная – как Тайная Вечеря на Святой земле.

Рано утром священники и миряне встречали долгожданную святыню – десницу великомученика Димитрия Солунского, о прибытии которой в Киев узнали почти месяц назад.

Вместе с верующими в храме греческому гостю незримо предстояли через частицы своих честных мощей и святой апостол Андрей Первозванный – ученик Христов, и Святители Николай Чудотворец со Спиридоном Тримифунтским, и Лука Крымский, и Филарет (Гумилевский), и преподобные Киево-Печерские, и преподобные Александр Свирский, Иов и Амфилохий Почаевские, и блаженная Матронушка, и преподобные Елена Флоровская и Анастасия Киевская… 

А в полночь в храме снова было светло и многолюдно. Как и в прошлую пятницу, вторую Божественную литургию о здравии Блаженнейшего Владыки возглавил архиепископ Переяслав-Хмельницкий и Вишневский Александр (Драбинко), секретарь Предстоятеля УПЦ. Владыке сослужили: епископ Городницкий Александр, епископ Шепетовский и Славутский Дионисий, глава Парафии и ключарь Кафедрального собора в честь Воскресения Христова протоиерей Георгий Коваленко, исполняющий обязанности настоятеля храма Всех святых протоиерей Виктор Дреботий, а также клирики храма и Киевского благочиния столицы.

Во время Литургии игумен Серафим, сопровождающий святые мощи из Греции, и глава Паломнического центра при ОВЦС УПЦ Владимир Телиженко открыли раку с десницей великомученика Димитрия. Все участники Литургии смогли приложиться к святому и испросить его помощи и ходатайства пред Господом. Также во время богослужения архипастыри рукоположили во диаконы насельника Глинской пустыни Илиодора.

«Навіть у хворобі Блаженніший нас єднає»

После чтения Евангелия с проповедью слова Божия к верующим обратился прес-секретарь Блаженнейшего Митрополита Владимира протоиерей Георгий Коваленко – глава Парафии и ключарь Кафедрального собора в честь Воскресения Христова. 

- В ім'я Отця, і Сина, і Святаго Духа. У нас в храмі Всіх святих започаткована нова традиція – служити Божественну літургію вночі. Але чи є ця традиція новою для Церкви? Коли ми читаємо Євангеліє, то чуємо, що першою Літургією була Таємна Вечеря. Господь тоді зібрався з учнями вночі, коли ніхто не бачив, і коли надворі було темно. Перші християни звершували Літургію також вночі, тому це богослужіння називалось Всенощним, адже люди молились всю ніч. Неділя не була вихідним днем, це був перший день, у який люди мали працювати. Не випадково ця традиція повертається в наш час. З одного боку – як давня традиція, з іншого – як відповідь на стан сучасного світу. Сучасний світ – секулярний. Він не звертає уваги на церковний календар. Сьогодні всі живуть за світським, фактично безбожним календарем. І християни мають знайти для себе час спокійно помолитися. Бо саме вночі нас не оточує велика кількість інформаційного шуму, який є вдень. Нас не оточує величезна кількість справ, які звідусіль на нас нападають. У нас не розривається телефон, нас ніхто не шукає, і ми можемо приділити час Богу. І для цього зібратися разом на Вечерю Любові, коли Сам Господь приходить до нас і пропонує нам в їжу Своє Тіло, і Свою Кров. Він говорить, що хто буде їсти Моє Тіло, і пити Мою Кров, той буде мати життя вічне.

А християнин – це людина, яка живе в цьому світі, але вона не від світу цього. І, якраз звершуючи нічну Літургію, ми можемо відчути себе відокремленими від цього світу. Щоб хоча б на декілька годин відчути себе у присутності Христа.

З іншого боку, нічна Літургія, яку ми започаткували, це – Літургія на потребу, за якою ми молимось, щоб Господь найскоріше вилікував, зцілив, поставив на ноги нашого Предстоятеля, Блаженнішого Митрополита Володимира. Таким чином, навіть у хворобі Блаженніший нас єднає. Він єднає довкола себе Церкву і фактично змушує нас до молитви – до молитви за нього, і за всіх тих, хто потребує нашої з вами молитовної допомоги. Бо в кожного з нас є, кого згадати в цей день. Хтось із наших близьких, рідних, знайомих хворіє. І в цей час, під час цієї служби, коли ми молимось за здоров'я нашого Предстоятеля, ми також згадуємо всіх, хто просив нас молитися, або за кого в нас є бажання молитися.

Дай Бог, щоб ця перша християнська і, одночасно, нова традиція зберігалась в нашому храмі. Дай Бог, щоб ми завжди мали можливість вийти зі світу цього і увійти в Царство Небесне під час Божественної літургії. І дай Бог, щоб наша громада кріпла молитвою, предстательством усіх святих, у тому числі й великомученика Димитрія, мощі якого зараз перед нами, і молитвами нашого Блаженнішого Митрополита Володимира. Амінь.  

«Віримо, що молитва наша буде почута»

В завершение Божественной литургии к прихожанам обратился настоятель храма Всех святых архиепископ Переяслав-Хмельницкий и Вишневский Александр:

-  Всі ми зібралися в цій горниці, на цій Таємній Вечері, яку звершували біля Престолу Господнього, і в якій незримо знаходиться Господь наш Іісус Христос. Ми стали причасниками Таємної Вечері, Тіла і Плоті Христової, як і святі апостоли дві тисячі років тому – такі ж були тоді сутінки. Нині ж головне, щоб серед нас не з’явився якийсь Іуда… Ми віримо, що молитва наша буде почута, і кожне слово, яке йшло від чистої душі, кожне добре і щире побажання будуть почуті. Господь відкриває двері тим, хто стукає до Нього, і ми відкриваємо Йому наші серця. Нехай же кожен із нас отримає від Бога те, що він просив. Перше, що ми просили сьогодні, це – здоров’я для нашого Предстоятеля. Кожен також молився і про щось своє. Хай же Господь подасть кожному на його потребу, і хай збудуться всі побажання.

После такой необычной Литургии, почти в два часа ночи, прихожане не спешили уходить из храма. Настроение у людей было светлое, пасхальное. Как заметила Ксения Зозуля, директор Галереи «Соборной», на душе возникло такое чувство, «будто на Святой Земле снова побывала, у Гроба Господня…»

Слава Богу за все!

«Даруй его Церкви Твоей Святой!»

Как тяжело видеть больного, близкого по крови и духу человека, и знать, что ты никак не можешь ему помочь! Особенно, если это – Пастырь, который, знаем, молился за всех нас. Причем, так просил Господа о наших нуждах, что по его слову почти сразу исполнялись любые прошения.

…Снова и снова вспоминается минувшее лето, когда собирались на ФестСми православных в Ялту, и, конечно же, хоть на чуть-чуть – к морю. Но дни стояли в Киеве и в Крыму холодные и неприветливые, синоптики обещали еще дожди со шквалами, и мы, собираясь, укладывали свитера и теплые вещи.

Но перед самым отъездом, выходя из Лавры, Елена Николаевна Резникова встретила Блаженнейшего Митрополита Владимира и невзначай пожаловалась: вот, едем в Ялту, а нам непогоду обещают…

Благословляя, Блаженнейший улыбнулся в ответ и успокоил: езжайте, все будет замечательно!

И что интересно: три дня Фестиваль СМИ православных работал в Ливадийском дворце (было ж время! Сейчас даже не верится…), вокруг в Крыму бушевал шторм, а в Ялте – солнце на все небо и тепло! Совпадение? Кому как…

И таких случаев – не счесть! К каждому из нас Блаженнейший Митрополит Владимир вошел в жизнь и остался в ней своим добрым приветливым словом, участием, а многим – и конкретным делом, практической помощью.

А его благословение! Будто крылья за спиной вырастают – так легко, светло и радостно на душе! Чуть пронесется по корпусу 70-А в Лавре весточка, что Блаженнейший по своей любимой дорожке прогуливается, и уже весь женский пол с платочками гурбьой несется на улицу. С какой нежностью он прикасается к склоненным головам: «Птички мои прилетели…»

И вот сейчас наш Архипастырь в больнице. В эти трудные дни каждое утро теперь начинается у всех с вопроса: как Блаженнейший? С какой радостью встречаем известие даже о маленьком улучшении его здоровья! Но знаем и то, что нашему Предстоятелю очень плохо. А как же хочется ему помочь! Говорят, нужны наши молитвы. Все правильно, однако вряд ли домашнее прошение уступит молитве соборной, совершаемой в церкви.

И люди спешат на богослужения. Спешат на ночную Литургию в уютный, почти домашний храм Всех святых, который так любит и балует святынями и молодыми талантливыми священниками Блаженнейший.

Спешат, чтобы всем вместе воззвать к Богу, испросить у Него помощи не только в своих личных нуждах, но, главное, вернуть нам Блаженнейшего, поднять «его от одра болезненнаго и от ложа озлоблены цела и всесовершенна…». Спешат к деснице великомученика Димитрия, покровителю защитников Отечества, чтобы «замолвить словечко» не только о себе, но – о Пастыре, воине Христовом.

Неправда, что сегодня у нас нет святых. Есть, только мы их пока не видим. Большое видится на расстоянии…

«…И ныне люто страждущего раба Твоего, Блаженнейшего Митрополита Владимира, милосердием Твоим исцели, здравие ему скоро подавай, прилежно Тебе молимся!»

Источник: сайт sobor.in.ua



Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Фото из архива Кафедрального собора УПЦ в честь Воскресения Христова «Даруй его Церкви Твоей Святой!»

Как тяжело видеть больного человека, особенно, если это Пастырь, который, знаем, молился за всех нас. Причем так, что по его слову почти сразу исполнялись любые прошения…



Рубрики: Публікації | З глибини душі |

2199 переглядів / Коментарів: 0

Теги: мощи вмч. Димитрия Солунского | кафедральний собор | Блаженніший Митрополит Володимир |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Статті цього автора


Найцікавіше з архівів сайту
Мысли вслух
22 May 2009

Родился ангел
22 January 2010

Птичка Божия
25 February 2010




Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru