Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Інтерв’ю
Чому монах прийшов навчатися покаянню у бувшої грішниці і чим приклад життя преп.Марії Єгипетської корисний сучаснику?
19 April 2013 15:24

У 5-ту неділю Великого посту Православна Церква вкотре згадує і прославляє святу преподобну Марію Єгипетську. Для кожного вірянина її образ є символом милосердя Божого та істинного покаяння, прикладом сходження із небуття гріховності до вершин святості.

Чому свята пустельниця до сих пір так шанується серед православних? Який приклад вона може дати нам і чому навчити? Чому монах прийшов вчитися покаянню до бувшої великої грішниці? Чому ми повертаємося постіно до своїх гріхів, на відміну від преподобної Марії? Чи можливе спасіння в "звичайних" умовах? Про це та багато іншого – розповів потралу "Православ'я в Україні" єпископ Івано-Франківський і Коломийський Пантелеімон.


Від гріха потрібно тікати 

– Навіщо преподобна Марія Єгипетська решту життя після покаяння провела в пустелі? Чи не досить було просто покаятись, посповідатися й решту життя вести благочестиво?

– Святитель Софроній, патріарх Ієрусалимський, який є автором того «Житія преподобної матері нашої Марії Єгипетської», що читається під час служби у четвер 5-ї седмиці Святої Чотиридесятниці, відомої ще як «Маріїне стояння», розповідає нам про те, що після визнання своєї гріховності і провини перед Богом та щирого розкаяння Марія йде за Йордан у пустелю. Так їй велить Мати Божа і вона виконє свою обіцянку Пресвятій Богородиці, яку дала перед Її іконою "Споручниця". Можливо, подвижниці причиною послужив і приклад тогочасних ченців, які залишали монастир і йшли у пустелю на весь період Великого посту...

Дуже просто і легко сказати – «вести життя благочестиво», набагато складніше і важче так жити.

З пастирської практики та життєвого досвіду мені добре відомо, що після сповіді та Святого Причастя ми і далі, на превеликий жаль, продовжуємо жити та грішити тими ж гріхами, в яких покаялись. Духівники, що проводять Таїнство сповіді знають і помічають, що каються люди завжди в одних і тих самих гріхах, тільки в різній послідовності їх називають. Бо і диявол спокушує, і діє «за однією програмою».

Тому Марія іде в пустелю, щоб огородити себе від навколишніх спокус, щоб знову не піддаватись їм. Пустеля стала для неї якраз тим середовищем, де вона змогла повністю захистити і обмежити себе від гріха.

Монастир – це не інститут святих, а училище для грішників, в якому можна навчитися святості 

– Чому преподобний Зосима хотів, щоб хтось навчив його покаянню? У чому каятися ченцям, які вели життя у чеснотах та подвигах?

– У світі важко втриматися від гріха, і немає людини, яка б жила і не грішила. Побачив, зробив, подумав, сказав – і вже скоїв гріх. Віруючі люди завжди намагалися огородити себе від спокус та гріхів, неправильних дій, для чого і усамітнювалися, віддалялися від інших. Так виникали монастирі, в яких ченці більшу частину свого життя проводили у пості, молитві і праці. Але це зовсім не означає, що монастирі переповнені святими. Я б сказав, що монастир – це не інститут святих, а училище для грішників, в якому навчаються святості.

Так і преподобний Зосима, який подвизався у монастирі, проводив життя у чеснотах і подвигах, бажав, щоб його навчив хтось святості. У даному випадку святою для нього була подвижниця єгипетської пустелі – Марія.

Покаяння – це справа особиста. Людина, яка веде духовне життя, сама відчуває коли і в чому їй каятись. І якщо нам здасться, що людина нібито благочестива, ходить до храму і т.д., то все це може бути далеко не так і зовсім не відповідати нашому першому враженню. Формальне виконання обряду не спасає і не робить людину кращою, потрібно жити по вірі, згідно заповідей Божих.

Преподобна Марія Єгипетська стала символом покаяння для всіх людей 

– Чому ж тоді, виходячи з храму, люди повертаються до «своїх гріхів»?

–  Людині властиво грішити, бо «во гресех роди мя мати моя» – читаємо в 50-му Псалмі, «мир во зле лежит» і «всяк человек ложь» – також читаємо у Святому Письмі. Ми народжуємося з гріхом, в Таїнстві святого Хрещення омиваємось і позбавляємося від нього, але далі починаємо жити у світі, який заражений гріхом.

Тому, на мою думку, страшно не те, що людина грішить, а страшним є те, що вона не кається, черствіє в стані гріха і стає мертвою для життя духовного, бо сказано, що гріх – є смерть.

Сповідь і є для того, щоб виправитись, визволитись від гріха, згідно зі словами молитви «Пришел еси во врачебницу, да не неисцелен отыдеши». А що означає покаятись? Це значить згадати гріх, визнати своє беззаконня перед Богом і своїм ближнім, як неправильну дію, зненавидіти і більше ніколи не повторювати її.

Важливо також ясно усвідомити свою гріховність і мати надію на покаяння і помилування, пам’ятаючи, що Господь прийшов не для того, щоб спасти праведників, а для того, щоб привести грішників до покаяння. А великим прикладом покаяння і нагороди за нього є розбійник, що був розп’ятий на хресті поруч зі Спасителем. Не праведник, а розбійник на хресті, який своїм розкаянням, що вилилось у словах «Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царствії Твоїм», увійшов першим в Рай. Ось яку силу має покаяння.

Таким же прикладом і символом покаяння стала для нас, віруючих людей, преподобна Марія Єгипетська, хоч і причастилась вона за все своє життя тільки два рази. 

– Преподобна Марія Єгипетська 40 років провела в пустелі, спокутуючи свій гріх розпутного життя. Але зараз сучасне суспільство живе в умовах, коли блудне життя, позашлюбні стосунки стали нормою. Чи і сьогодні в цьому разі люди перебувають в гріху блуда, якщо суспільство це за гріх не вважає?

– Уточню – майже 48 років життя провела Марія в пустелі.

Так, дуже прикро, що позашлюбні стосунки і блудне життя стають нормою сучасної моралі. І в нашому суспільстві все для цього робиться – змінюється ідеологія, пропагується гріх, визнається нормою і як таким, що не є чимось страшним.

Пригадаємо надумане свято – день святого Валентина. Які тільки беззаконня не творяться у цей день? Але потрібно завжди пам’ятати, що так, як не знання законів, не звільняє нас від відповідальності перед законом і суспільством, так і наша погана уява, або не знання заповідей Божих, канонів і правил Церкви, не звільняє нас від відповідальності перед Богом. За всі свої вчинки потрібно буде в певний час дати відповідь. Гріх залишається гріхом, тому той, хто живе і чинить так, обдумано чи не обдумано, перебуває у гріху блуда.

У сучасному суспільстві ворогами нашого спасіння часто стають не звірі, а інші люди

– Чого ми можемо навчитися з прикладу преподобної Марії Єгипетської, адже ми не можемо піти у пустелю, навіть якщо глибоко відчуваємо провину за скоєний гріх?

– Житіє преподобної Марії Єгипетської багато чому навчає нас і дає добрий приклад для наслідування. Перш за все, великій і твердій вірі в Бога, без якої преподобна ніколи б не пішла в пустелю. Без любові до Бога вона не принесла б в жертву 48 років свого пустельного життя.

Навчаємось також терпінню, з яким переносила Марія спеку, холод, голод та зустріч із дикими звір’ями. Приклад єгипетської подвижниці дає нам надію на милосердя Боже і можливість помилування, бо який би великий грішник не був, він завжди має шанс на покаяння. Господь, довготерпеливий і многомилостивий, чекає кожного, хто до Нього приходить. 

Стосовно того, чи можемо ми піти в пустелю зараз, то ніхто нам цього не забороняє. Є багато подвижників, які ведуть одинокий закритий спосіб життя і в наш час. Наприклад, уже 17 років один монах із Словенії живе у монастирі святої праведної Анни, що знаходиться на дорозі від монастиря Георгія Хозевіта до Ієрихону в Ізраїлі. Багато подвижників є і в горах Кавказу.

У такий спосіб сильні духом шукають спасіння і в наші дні. До життя в пустелі та в затворі також потрібно бути ретельно підготовленим, тому що ворог роду людського воює проти таких людей ще з більшою силою.

Та навіть не перебуваючи в пустелі, ми можемо відчути ту радість, отриману від щирого покаяння, якої сподобилась преподобна Марія Єгипетська та інші подвижники благочестя. У нашому суспільстві, зараженому гріхом, важко не менше, ніж в пустелі. Тут повно спокус і часто ворогами нашого спасіння і тими дикими звір’ями стають самі люди.

Покаянню потрібно вчитись

– Преподобна  Марія майже усе життя провела в пустелі. Чи значить це, що для покаяння не обов’язково вести церковне життя, головне – щиро каятися у серці?

– Думаю, що ні. Тому, що без Церкви Христової немає спасіння. Якщо людина не буде вести церковного життя, то вона не вмітиме і каятись, так як не вміє молитись і просити потрібного у Бога. Бо Церква у своїх канонах, правилах, заповідях, молитвах, піснеспівах та богослужбових текстах вчить нас, як каятись, налаштовує нашу душу на покаянний лад.

Тому такими близькими і зрозумілими нашому серцю є зараз, в ці спасительні дні Святої Чотиридесятниці, слова: «Помилуй мя, Боже, помилуй мя», «Душе моя, востани, что спиши», «Откуду начну плакати окаянного моего жития деяний», «Да исправится молитва моя» та ін. В Церкві ми маємо змогу приступати до Святих Таїнств, які звершуються благодаттю Святого Духа. Без Церкви не причастилась би святих Христових Таїн і преподобна Марія.

Наведу простий приклад, коли людина на сповідь приходить вперше, або ходить на неї дуже рідко, то вона навіть гріхи свої не може назвати. Бо навіть не усвідомлює, що є гріхом, а що ні. Такій людині потрібна допомога. І зовсім інша картина, коли сповідається воцерковлена людина, яка постійно перебуває у храмі. Вона вже часто знає свої гріхи дуже добре. Покаянню потрібно вчитись.

Повертаючись до запитання про те, чому преподобний Зосима хотів, щоб хтось його навчив покаянню... Мабуть тому, що потрібно було подвижнику навчитись тому, щоб його покаяння і сповідь були не в осудження, а в спасіння.

Господь не допустив, щоб возгордився Зосима і на його внутрішній сумнів і питання, чи є ще на світі більший ревнитель благочестя, ніж він, явив йому великий подвиг святої преподобної Марії Єгипетської.


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Чому монах прийшов навчатися покаянню у бувшої грішниці і чим приклад життя преп.Марії Єгипетської корисний сучаснику?

Читайте інтерв’ю з єпископом Івано-Франківським і Коломийським Пантелеімоном. У 5-ту неділю Великого посту Православна Церква вкотре згадує святу.



Рубрики: Публікації | Інтерв’ю |

2510 переглядів / Коментарів: 0

Теги: преп.Мария Египетская | покаяние | Великий пост |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Найцікавіше з архівів сайту



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru