Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Слово пастиря



Чому для нас такими важливими є поминальні богослужіння під час Великого посту?
18 March 2011 18:02
Ирина Яковчук

У суботу, 19 березня, ― перша з трьох Великопісних поминальних субот, так званих «батьківських».

У дні Святої Чотиридесятниці це особливі поминання всіх спочилих православних християн, які сподобилися християнської кончини, і тих, хто за життя не удостоївся молитв Святої Церкви, відійшовш у життя вічне. Панахиди, що звершуються в ці дні, називаються вселенськими, їх у році налічується п’ять: субота м’ясопусна ― за тиждень до початку Великого посту, суботи 2-ої, 3-ої та 4-ої седмиць Святої Чотиридесятниці, а також Троїцька, перед святом П’ятидесятниці (Дня Святої Трійці). Крім того, загальне поминання спочилих здійснюється ще на Радоницю. Крім того, загальне поминання спочилих здійснюється ще на Радоницю.

Чому для нас такими важливими є поминальні богослужіння під час Великого посту, розповів єпископ Васильківський Пантелеімон, вікарій Київської Митрополії, голова Синодального відділу УПЦ у справах сім’ї.

На період Великого посту припадає три заупокійні суботи, в які Церква за богослужінням згадує душі померлих православних християн, які відійшли у вічність  з вірою в безсмертя душі, з бажанням за добрі справи отримати в нагороду Царство Небесне, а якщо людина не мала можливості достойно жити, грішила, і, відійшовши до Бога, отримала праведний суд Господа і вічні муки, то Православна Церква, як любляча мати, турбуючись про своїх вірних чад, просить милосердного Бога простити гріхи, це робиться з вірою і молитвою за допомогою Літургії і панахид. Церква вчить, що у Бога немає мертвих, у Бога всі живі (Мк. 12, 27).

У дні Святої Чотиридесятниці, коли ми посилюємо наші молитви, подвиги духовні, робимо добрі справи, ми не маємо права забути про наших братів і сестер, які чекають нашої молитви ― вона для них дуже важлива, бо за межею вічності вони самі вже не можуть покаятися, помолитися і попросити у Бога прощення. Це під силу тільки нам, тим, хто залишився жити до страшного Другого пришестя Христового. З вірою в те, що наша молитва буде прийнята, ми приходимо в храми, молимося на Літургії, ставимо свічки, пишемо записки, приносимо милостиню, пожертвування у вигляді продуктів або допомагаємо тим, хто позбавлений нашої опіки, турботи, уваги: це люди похилого віку, діти-сироти в інтернатах.

Дай Боже, щоб наші милосердні справи прийняв Господь і вони послужили спасінню нашої душі! Тому важливо у час Великого посту дослухатися до голосу Церкви, яким вона закликає до молитви за упокій православних християн.

Православна Церква звершує молитву тільки за православних християн, які належали до Неї через таїнство Хрещення, Вона не несе відповідальності за право людини обирати віру, керуватися церковним життям, згідно церковній дисципліні, канонів, послуху Матері-Церкви.

Церква не молитья за самогубць, єритиків, сектантів.

Чому ми не можемо молитися за них? Бо під час земного життя сама людина за допомогою Церкви не прагнула досягнути основної цілі ― спасіння душі. А кожному з нас Господь дав волю, розум, совість, право життєвого вибору і згідно віри наших батьків, плоть і кров яких ми носимо, ми свято відносимо до традицій богослужінь і Таїнств Святої Церкви.



Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Чому для нас такими важливими є поминальні богослужіння під час Великого посту?

У суботу, 19 березня, ― перша з трьох вселеньских субот Святої Чотиридесятниці, так звана «батьківська».



Рубрики: Публікації | Слово пастиря |

6142 переглядів / Коментарів: 1

Теги: Готовимся к Великому посту | поминовение усопших | Великий пост |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

простите грешного, но

простите грешного, но название этого репортажа не совсем соответствует тексту. и немножко грусно,что  такое допускается. еп.Пантелеимон всё правильно рассказал. но давайте чесно скажем, что его слова относятся к "вообще" заупокойному богослужению. хоть в среду 13 недели по Пятидесятнице,хоть перед Рождеством. вопрос в другом. вот были названы 6 дней,в которых предполагается обязательное поминовение усопших. почемуто не включили в этот "список" субботу после дня памяти великомученика Димитрия Солоунского. да, этот день не "вселенский",а чисто русский, который является днём молитвы о павших на Куликовом поле воинов. собсна можно было бы вспомнить в том же "списке" и 9 мая,как день поминовения погибших в Великой Отечественной. а что такое Радоница?? народ не знает. но обязательно бежит на кладбище . изобретение это чисто советской эпохи,когда в храм на Пасху прити было нельзя, бежали на могилы. но сама по себе Радоница не является (согласно Устава) специальным днём поминовения. это всего лишь первый день после Пасхи,в котором можно проводить поминовения. и совершенно дико выглядит,когда в этот день на утрене читают Парастас. но вернёмся к нашему "списку". есть 5 дней, вселенское значение которых непререкаемо. но эти 5 дней совершенно различны по своей сути. в субботу Мясопусную и в субботу перед Троицей поминовение совершается "всех от века усопших",которые не были погребены по христианскому обряду, умерли не своей смертю, пропали без вести..... почему эти дни Церковь выделила для этой цели? потмоу что входя в Великий пост мы должны помнить не только о себе, но и о всех христианах. а для Бога живы все,даже незнакомые нам. поэтому дико неумесны на этих двух субботах личные поминальные "простыни",чтобы диакон погромчее прочитал. молиться(хотяб ы 2 раза в году) надо уметь и за "чужих" усопших,отложив на время личные интересы. а перед Троицей, перед днём рождения Церкви, сама Церковь напопоминает всем её живым чадам,что она,Церковь, обьединяет в себе и усопших. также -всех,а не только моих любимых прапрадедушку и новопреставленную Марьиванну.

но если эти два дня -именно вселенские, то что же представляет собою 2я,3я и 4я субботы Великого поста. ответ немножко опечалит тех,кто ожидал чегото нестандартного. в седмичные дни Великого поста не совершается полной литургии,а значит -не может и речи идти о нормальном литургическом поминовении о здравии и упокоении. однако в эти дни тоже ктото умирает,у когото на эти седмичные дни приходятся памятные даты их усопших родственников. и потому эти накопившиеся требы реализуются именно на очередной полной литургии. т.е. - в первую попавшуюся субботу. также и ещё два раза после . не более того.   это родительские субботы, но отнюдь не всесенские.

и для тех людей,кто регулярно посещает храм и молится о упокоении своих близких - эти великопостные субботы теряют свою какуюто непонятную особенность. никоим образом при этом не отрицая важности поминовения усопших на литургии!!! просто это надо делать регулярно,а не только по великопостным субботам. только и всего .

есть ещё один момент,который очень сильно укоренился в церковной богослужебной практике, но далеко не совсем однозначен. всем вроде как бы должно быть извесно,что Литургия -это центр богослужения. собственно-что может быть выше благодарности Богу за его благодеяния и явление Бога  для обожения верующих в Него. Литургия даже не в ходит в число служб суточного круга богослужения. она -особенная!! но при этом после литургии регулярно служится панихида. а что такое панихида? а это "всего лишь"  обычное утреннее богослужение, которые в нашем богослужениии проходит вечером,после чтения Шестопсалмия. та же "Аллилуия" на 8й глас, те же тропари по Непорочным, тотт же канон о усопших (от которого оставили только ирмосы и запевы). но что делает утреня после литургии?? но,увы, такова практика. и очень хорошо,когда настоятель имеет желание и служит панихиду(по возможности) или вечером после утрени, или утром до Литургии. это гораздо серьёзнее настраивает верующих на содержание их молитвы во время Литургии.

 

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Статті цього автора


Найцікавіше з архівів сайту



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru