Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Є така парафія
«Буде у вас там храм біля будинку, невеличкий, наче пеньок», – протоієрей Георгій Єдлінський
19 March 2012 13:57

Протоієрей Георгій Єдлінський помер у 1988 році, а через 21 рік справдилося його пророцтво: в день Світлого Христового Воскресіння 2009 року, була відслужена перша Літургія в храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці, що на Старонаводницькій 8/6.

З чого ж все почалося?

На місці, де згодом виріс храм, завжди збиралися люди для освячення яблук та меду на Спас. На Великдень саме тут проходило освячення пасок та пасхальних кошиків. Традиція ця розпочалася невідомо коли і невідомо ким була започаткована. А може це пам’ять народна? Та, яку ніхто не зміг зламати і витравити, як не старалися?

Місце, на якому збудовано цей маленький затишний храм, з давніх-давен святе

Вже після відкриття храму зайшов до нього один монах з Києво-Печерської Лаври. Роздивився, дочекався кінця служби, а потім підійшов до настоятеля і розповів, що місце, на якому збудовано цей маленький затишний храм, з давніх-давен святе.

Довелося цьому монаху бути знайомим з однією бабусею, яка показувала йому старовинні світлини Києва ХІХ сторіччя. І саме на цьому місці, судячи з карток, були розташовані лаврські сади, на яких стояла лаврська каплиця, зруйнована згодом, така ж невеличка і затишна.

То може тому і продовжували люди там освячувати яблука та паски, що незримо стояв там храм? Нехай зруйнований, нехай стертий з лиця землі, але не з душ людських і пам’яті народної? І тому почали збирати люди підписи на знак згоди, коли стало відомо, що планується тут будівництво храму.

Дійсно виходить, що голос народу – то голос Божий. Тому що храм – це в першу чергу не настоятель чи стіни будівлі, а громада, члени якої об’єднані заради вічних цінностей добра і любові.

А може слід повернутися на 21 рік тому…

… щоб прислухатися до слів отця Георгія Єдлінського? Тому що подія, яка сталася тоді, – це ще одна сторінка у великій та вічній книзі Божої волі.

Протоієрей Георгій Єдлінський походить з відомого роду священиків Єдлінських. Його батько, священик Михаїл Єдлінський – настоятель Борисоглібського храму, на кошти церкви побудував дитячу школу-притулок, був духівником всього київського священства, його дуже цінував і шанував святий праведний Іоанн Кронштадтський. Він казав приїжджим паломникам з Києва:

– Навіщо ви до мене їдете, коли у вас є отець Михаїл Єдлінський? Він навіть вище за мене.

– А чому ж вище за вас? – питалися люди.

– Я помру своєю смертю, а його – замучать, – відповідав святий праведний Іоанн Кронштадтський.

І дійсно, справдилося пророцтво святого, у 1937 році, на 78-му році життя отець Михаїл Єдлінський завершив своє святе подвижницьке життя, прийнявши люту мученицьку смерть у Лук’янівській тюрмі. Православна Закордонна Церква вже причислила отця Михаїла до сонму новомучеників, і його ікона знаходиться в Олександро-Невській церкві в Лейквуді у США.

Протоієрей Георгій Єдлінський з самого малечку виховувався як майбутній пастир. Він гідно прийняв хрест священства від свого батька, з вірою і великою любов’ю служив церкві і людям до останніх днів свого життя.

Служив він у Макаріївському храмі, в якому створив громаду – справжню православну родину, яка і донині не розпалася та продовжує своє життя молитвами отця Георгія. Сьогодні справу отця Георгія Єдлінського продовжує митрофорний протоієрей Анатолій Затовський. Як свідчать духовні чада отця Георгія, він був духовно обдарованим  та прозорливим священиком. За численними свідченнями, він часто знав те, що могло бути відкрито лише благодаттю Святого Духа.

«Буде у вас там храм біля будинку, невеличкий, наче пеньок»

Один із таких випадків і хотілося б згадати. Вже добігало кінця земне життя отця Георгія. Він перебував у лікарні, після важкої операції, яку зробили професор хірург-травматолог Олександр Іванович Волошин та лікар-хірург Михайло Вікторович Суховій. Михайло Суховій був духовним чадом отця Георгія, в подальшому він прийняв сан священика та служив в лікарняному храмі при лікарні № 9 міста Києва. Михайло Суховій з дружиною Оленою (також духовним чадом отця Георгія) на той час мали дуже складні житлові умови і попросили у свого духовника благословення на отримання квартири в новій будівлі на Печерську.

– Не сумуйте, любі мої, все буде добре – будете там жити і молитися. Буде у вас там храм біля будинку, невеличкий, наче пеньок. Буде там горіти лампада і фіміам до неба підніматися. І в багатьох місцях запаляться лампади – будуть з’являтися маленькі храми.

І на підтвердження цих слів благословив передати в майбутній храм ікону Богородиці. Ця ікона дісталася отцю Георгію у подарунок від матінки Маргарити, ігумені Покровського монастиря.

***

Протоієрей Георгій Єдлінський помер у 1988 році, через два роки родина Михайла Суховія отримала квартиру в новому будинку на Старонаводницькій, а в день Світлого Христового Воскресіння 2009 року була відслужена перша Літургія в храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці на Старонаводницькій 8/6.

Михайло Суховій не встиг побачити, як запалилася лампада біля його будинку, але він встиг запалити маленьку лампадку в лікарні № 9 – там у 2002 році було відкрито храм на честь ікони Богородиці «Всецариця» (Пантанасса). Його дружина Олена виконала заповіт свого духовного батька і передала ікону в храм. Зараз святиня знаходиться у вівтарі храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Дорога до храму довжиною в роки та десятиріччя. Була на те Божа воля, і тисячі випадків, зустрічей, помислів, поривів сердець, добрих справ і роботящих рук зійшлися в одному-єдиному місці – маленькому затишному храмі, невеличкому, наче пеньок, як передрік за 21 рік до його зведення отець Георгій Єдлінський.

Прес-служба храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

«Буде у вас там храм біля будинку, невеличкий, наче пеньок», – протоієрей Георгій Єдлінський

 

На місці, де згодом виріс храм, завжди збиралися люди для освячення яблук та меду на Спас. На Великдень саме тут проходило освячення пасок та пасхальних кошиків. Традиція ця розпочалася невідомо коли і невідомо ким була започаткована.



Рубрики: Публікації | Є така парафія |

1994 переглядів / Коментарів: 0

Теги: монастирі та храми Києва |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Найцікавіше з архівів сайту



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru