Партнери




    Вхід на сайт   >>
Розгорнути меню

підписати
відписати
  



Головна » Наші статті » Актуальний коментар

3 фото

1

2

3


Архієпископ Антоній (Паканич): «Я займаюся пошуком оптимального варіанту організації робочого часу» — ексклюзивне інтерв'ю для ПвУ
21 June 2012 14:44

8 травня 2012 року Священний Синод призначив Керуючим справами Української Православної Церкви ректора Київської духовної академії архієпископа Бориспільського Антонія (Паканича). Крім того, Блаженніший Митрополит Володимир поклав на владику Антонія обов’язки Першого вікарія Київської Митрополії.

У своєму ексклюзивному інтерв’ю порталу «Православіє в Україні» архієпископ Антоній розповів про своє служіння на новій посаді та поділився планами на майбутнє.

 

— Владико, місяць тому Священний Синод призначив Вас Керуючим справами Української Православної Церкви. При цьому Синод залишив за Вами ректорство в Київській духовній академії та керування Учбовим комітетом. Крім того, Ви стали ще і Першим вікарієм Київської Митрополії. Після цих рішень у багатьох виникло закономірне питання: як Ви все встигаєте? Поділіться секретом.

— Поки що в мене такого секрету немає. Після 8 травня я, перш за все, якраз і займаюся пошуком оптимального варіанту організації робочого часу. Бо, дійсно, встигати все дуже важко. Більш того, рішення Синоду було прийняте саме тоді, коли в Академії тривала екзаменаційна сесія, а студенти випускних курсів активно готувалися до захисту кваліфікаційних робіт. У цьому році випускники Київської семінарії вперше писали та захищали бакалаврські роботи.

Крім того, саме в цьому році ми вперше ввели єдиний зразок дипломів для випускників усіх семінарій Української Православної Церкви. Робота над затвердженням і друком нових дипломів теж тривала саме в останні місяці навчального року. Тому протягом усього травня я був міцно, так би мовити, прикований до Академії. Перші тижні після нового призначення я вирішив одну половину робочого дня проводити в Академії, а другу — в Київській Митрополії. Слава Богу, що обидві будівлі знаходяться в Києво-Печерській Лаврі на відстані кількох хвилин пішого ходу.

Зараз ми вже здійснили в Академії випуск, у студентів почалися канікули. Тому в мене є можливість більше зосередитися на роботі в Митрополії. Сподіваюсь, що до вересня, коли почнеться новий навчальний рік, ми вже створимо механізм стабільної роботи в усіх напрямках.

До речі, історія Київської Митрополії знає цікаві приклади суміщення кількох посад в одній особі. Наприклад, у другій половині 1830-х років святитель Інокентій (Борисов) був одночасно і вікарієм Київської Митрополії, і ректором Київської духовної академії, і намісником Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він став вікарним єпископом Чигиринським у 1836 році. Митрополит Євгеній (Болховітінов), який займав тоді Київську кафедру, покладав на владику Інокентія фактичне керування справами Київської єпархії, залишивши його при цьому і ректором Академії.

Нагадаю, що Київська академія тоді розташовувалась в Братському монастирі, а владика Інокентій мав свою постійну резиденцію в Михайлівській обителі. Тоді не існувало ані комп’ютерів, ані телефонів, ані Інтернету, ані автомобілів. І при цьому святителю Інокентію вдавалось успішно виконувати усі покладені на нього обов’язки. Отже, секрет плідного служіння на кількох церковних посадах варто шукати не стільки у нашому сучасному досвіді, скільки в молитовному зверненні до наших святих попередників.

— А крім випуску в Академії, що ще потребувало Вашої особливої уваги протягом останніх місяців?

— Нагадаю, що 2012 рік — є роком ювілейним. У поточному році ми святкуємо двадцяту річницю Харківського Архієрейського Собору та двадцятиріччя перебування на Київській Кафедрі Блаженнішого Митрополита Володимира. Священний Синод затвердив 8 травня програму святкування цих ювілеїв.

Київській духовній академії було доручено проведення наукової конференції «Українська Православна Церква на межі тисячоліть». Тому, крім навантаження, пов’язаного з підведенням підсумків навчального року, ми ще й активно займалися підготовкою конференції. Вона відбулась 28 травня в Києві в «Українському домі». Особливою радістю для нас була участь в роботі конференції Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира. Його Блаженство звернувся до учасників конференції з вітальним словом, а також представив програмну доповідь.

Крім того, особливий інтерес викликали доповіді Голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату Митрополита Волоколамського Іларіона та головного секретаря Священного Синоду Болгарської Православної Церкви єпископа Стобійського Наума. До речі, тексти цих доповідей оприлюднені на офіційному сайті Київської духовної академії і сьогодні доступні усім, хто цікавиться історією та сьогоденням нашої Церкви. Також Київська духовна академія разом із Видавничим відділом Української Православної Церкви зараз активно працює над підготовкою до друку матеріалів конференції. До цього ювілейного видання увійдуть і всі документи Харківського Собору, які в повному обсязі ніколи не друкувалися.

Святкування ювілею Харківського Собору продовжиться в липні, коли заплановано приїзд до Києва Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила. Візит Його Святості стане завершенням цьогорічних урочистостей. Отже сьогодні Київська Митрополія готується до зустрічі Святішого Патріарха.

— Що означає посада ректора Академії зрозуміло. Так само більш-менш зрозуміло, які обов’язки покладаються на Керуючого справами Української Православної Церкви. А от, що означає словосполучення «Перший вікарій»? Раніше в документах нашої Церкви воно не вживалося. Поясніть, будь ласка, нашим читачам, хто такий – Перший вікарій Київської Митрополії?

— Дійсно, останнім часом у церковних документах цей термін не вживався. Однак він є цілком традиційним і для Київської Митрополії, і для Московського Патріархату загалом. Посада Першого вікарія традиційно існувала в Руській Церкві протягом ХІХ – початку ХХ століть.

Справа в тому, що вікарний єпископ як такий є єпископом-помічником. Його обов’язок – допомагати правлячому архієрею в керуванні єпархією. Як правило, вікарні архієрейські кафедри створювалися в тих випадках, коли єпархія охоплювала значну територію, або коли правлячий архієрей мав у Церкві особливий статус. Вікарії могли призначатися і для служіння на закордонних територіях. А деякі єпархії вимагали існування не однієї, а кількох вікарних кафедр. Зокрема, такою історично була і Київська єпархія. Якщо вікаріїв в єпархії було кілька, то один із них отримував статус Першого вікарія. Він був головним помічником митрополита. Саме Перший вікарій, як правило, офіційно представляв митрополита в тих випадках, коли сам митрополит або був відсутнім в єпархії, або не міг відвідати той чи інший захід.

Сьогодні ми стикаємося з тим, що обсяг роботи у вищих органах церковного керування постійно зростає. У Київській Митрополії несуть служіння вже більше десятка вікарних єпископів. Більшість із них очолюють Синодальні установи та є намісниками відомих монастирів.

Питання взаємодії Синодальних відділів і координації діяльності вікарних єпископів обговорювалося протягом кількох років. Ще 23 грудня 2010 року Священний Синод прийняв важливе рішення про створення в Київській єпархії кількох вікаріатств. Територію єпархії (за винятком самого Києва) було розділено на чотири вікаріатства, управління якими було доручено, відповідно, чотирьом вікарним владикам. Тепер кожен із цих єпископів має вирішувати адміністративно-дисциплінарні питання в межах свого вікаріатства.

Наступним кроком у тому ж напрямку стало створення 2011 року Координаційної ради Української Православної Церкви. Це – дорадчий орган, що діє при Митрополиті Київському і всієї України та має координувати діяльність Синодальних та інших загально церковних установ.

Продовженням цього процесу стало і відродження посади Першого вікарія. Обсяг повноважень Першого вікарія визначив сам Блаженніший Митрополит Володимир своїм указом від 8 травня. Це, перш за все, координація діяльності інших вікаріїв Київської Митрополії, управління монастирями та парафіями міста Києва та Київської єпархії, скликання Єпархіальної ради і Єпархіальних зборів Київської єпархії та головування на них, керування бухгалтерією Київської Митрополії.

— 8 червня в Києві відбулось чергове засідання Комісії з підготовки змін і доповнень до Статуту про управління Української Православної Церкви. Робота цієї комісії викликає численні коментарі в українських засобах масової інформації. Ви також є одним із членів цієї комісії. Наскільки обґрунтованими є побоювання, що Комісія може ініціювати перегляд статусу Української Православної Церкви в напрямку звуження її прав?

— Так сталося, що мені вже не перший рік доводиться займатися питанням Статуту нашої Церкви. 2007 року Священний Синод створив комісію з підготовки змін і доповнень до діючого Статуту про управління Української Православної Церкви. Мені, як ректору Академії, було доручено очолити цю комісію. Тоді було підготовлено низку пропозицій щодо коригування окремих статей Статуту, які були подані на розгляд Собору Єпископів в грудні 2007 року. І Собор затвердив пропозиції комісії. У той час ми прагнули вирішити суто практичне завдання — узгодити норми Статуту Української Церкви з положеннями нового Статуту Руської Православної Церкви.

Нагадаю, що Статут про управління Української Православної Церкви був прийнятий в 1990 році (коли ще існував Радянський Союз!). Після того Статут коректувався лише один раз — у 1992 році на Харківському Архієрейському Соборі. Однак 2000 року було прийнято новий Статут Руської Православної Церкви, в якому з’явилася низка нових норм. До речі, й після 2000 року Статут Руської Церкви неодноразово коригувався і доповнювався. Крім того, після 1992 року суттєво розвинулось і українське законодавство. Усе це зумовило необхідність корегування і норм Статуту нашої Церкви.

Особисто я вважаю, що в самому факті внесення у Статут змін і доповнень немає нічого поганого. Навпаки, постійне прагнення Церкви вдосконалити своє внутрішнє законодавство – це один із проявів нормального життя церковного організму. І сьогодні, коли в Церкві знову виникла дискусія щодо певних пунктів нашого Статуту, було цілком логічно знову створити комісію, яка б розібралась у тих пропозиціях, які висувалися останнім часом, і сформулювала кваліфіковані пропозиції для вищих органів церковної влади.

А щодо побоювань, що комісія ніби прагне звузити або навіть скасувати самоврядування Української Церкви, то тут я можу лише повторити те, що неодноразово підкреслював Блаженніший Митрополит Володимир. Канонічний статус нашої Церкви затверджено Помісним Собором Руської Православної Церкви 2009 року. Крім того, і Собор Української Православної Церкви 2011 року підкреслив, що цей статус є на сьогодні оптимальним. Тому немає жодних підстав говорити про звуження прав нашої Церкви.

— Владико, дякуємо, що не зважаючи на Ваш щільний графік, Ви знайшли можливість відповісти на наші питання. Бажаємо помочі Божої у Вашому служінні на новій посаді.

— Дякую. Користуючись нагодою, хочу попросити молитов в усіх вірних чад нашої Церкви. Я дуже потребую Вашої молитовної підтримки.

Бесіду вела Ольга Мамона


Код для вставки у блог / сайт

Переглянути анонс

Нарада вікаріїв Київської Митрополії та благочинних Київської єпархіїАрхієпископ Антоній (Паканич): «Я займаюся пошуком оптимального варіанту організації робочого часу» — ексклюзивне інтерв'ю для ПвУ

Перший вікарій архієпископ Антоній у своєму ексклюзивному інтерв’ю порталу «Православіє в Україні» розповів про своє служіння на новій посаді та поділився планами на майбутнє.



Рубрики: Актуальний коментар | Актуальний коментар |

2787 переглядів / Коментарів: 0

Теги: Митрополит Антоний (Паканич) |
Додати свій коментар

Версія для друкуВерсія для друку

Корисна стаття?

Post new comment

The content of this field is kept private and will not be shown publicly.
CAPTCHA
This question is for testing whether you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
Image CAPTCHA
Enter the characters shown in the image.


Попередні матеріали
Також у розділі
Найцікавіше з архівів сайту



Цікаві статті








 

Шукайте нас у соціальних мережах та приєднуйтеся!

facebook twitter

vk

раскрутка и продвижение сайтов Ми в ЖЖ:  pvu1

Add to Google - додати в iGoogle

Ми на 


Православіє в Україні

Усе про життя Української Православної Церкви

добавить на Яндекс



© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на 2010.orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua

    Рейтинг@Mail.ru